БАРА́Н Михайло Микола­йович (03. 03. 1928, с. Хмелиська Скалат. пов., нині Під­волочис. р-ну Терноп. обл. — 15. 01. 2004, Львів) — бандурист. Батько Ореста і Тараса Баранів. Член Всеукр. спілки кобзарів (1995). Лауреат 1-го Респ. конкурсу кобзар. мистецтва, присвяч. 175-річчю від дня народж. Т. Шевченка (м. Канів Черкас. обл.). Закін. Дрогоб. пед. ін­ститут (1979; кл. Р. Совʼяка). Працював художником у кінотеатрі м. Городок Львів. обл. (1944–49); художником (1954–59), кер. оркестру нар. інструментів (1959– 61) Львів. автобус. парку. 1962– 77 керував низкою ансамблів бандуристів при Палацах культури львів. під­приємств. Був за­ступник голови проф­спілки обʼ­єд­наного комітету правлі­н­ня Львів. обл. від­діл. Муз. товариства УРСР (1977– 91). У складі сімейного тріо бандуристів «Жайвори» брав участь у між­нар. фестивалях. Гастролі в Канаді, США, Чехії, Словач­чині, Болгарії, Угорщині, Польщі, Німеч­чині, Австралії. У репертуарі — нар. думи, істор. та нар. пісні, твори К. Стеценка, В. Косенка, М. Лисенка, А. Кос-Анатольського, Є. Козака, М. Колес­си, М. Кречка, П. Майбороди та ін.