БАРА́Н Петро Іванович (05. 08. 1932, с. Демʼянів, нині Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл. — 19. 02. 2023) — інженер-геодезист. Доктор технічних наук (1987), професор (1990). Закін. Львів. політех. ін­ститут (1954). Працював інж. Львів. філії проект. ін­ституту «Ді­проміст» (1954–55); викл. Чернів. житл.-комунал. технікуму (1955–58); асп., ст. н. с. (від 1961) Київ. НДПІ містобудува­н­ня (1958– 66); від 1966 — доцент, від 1990 — професор кафедри інж. геодезії Київ. університету будівництва та архітектури, водночас 1998–2017 — за­ступник директора з наукової роботи Держ. НВП «Укрінжгеодезія». Від 2016 — професор кафедри інженерної геодезії Івано-Франківського університету нафти і газу; 2018–23 — професор кафедри геодезії, землеустрою, будівельних кон­струкцій та без­пеки жит­тєдіяльності Черкаського технологічного університету. Наук.-тех. діяльність повʼязана з геодез. забезпече­н­ням будівництва та екс­плуатації інж. споруд. Роз­робив методи оптимал. тестува­н­ня інж. споруд і технол. устаткува­н­ня; брав участь у зведен­ні вежі Київ. телецентру, у буд-ві Нац. музею історії Великої Вітчизн. війни, монтажу тепломех. обладна­н­ня реактор. від­діл. Ростов. та Рівнен. АЕС. Роз­робляв та удосконалював технології інж.-геодез. робіт при буд-ві та спо­стереже­н­нях за деформаціями великих інж. споруд, зокрема обʼєкта «Укри­т­тя ЧАЕС», гребель ГЕС Дні­пров. каскаду, Стебнец. калій. комбінату, прав­обереж. схилів Дні­пра у Києві.