Барановський Христофор Антонович

Визначення і загальна характеристика

БАРАНО́ВСЬКИЙ Христофор Антонович (крипт.: Х., Х. Б.; 19. 12. 1874, с. Немирів Бердичів. пов. Київ. губ., нині смт Немирів. р-ну Вінн. обл. — 07. 05. 1941, Сан-Паулу, Бразилія) — державний, громадський і кооперативний діяч, банкір. Проф. Закін. Університет св. Володимира у Києві. Працював інспектором дріб. кредиту при Київ. губ. комітеті (згодом Упр. у справах дріб. кредиту). 1905 заснував власне кредитне товариство, 1907 реорганізоване в Кооп. кредит. банк. Від 1907 — чл., голова Київ. союзу установ дріб. кредиту. 1911–17 — голова правління Київ. Союзбанку, що в цей період став визнаним фінанс. закладом. Від 1913 — ред. г. «Муравейник-Комашня» (орган кредит. кооперативів), на сторінках якої вміщував профес. пояснення щодо ведення кооп. роботи, інформ. звіти («О заключении книг», «Результаты и задачи момента» та ін.), два нариси «О тех, кого уже нет» (1916, № 38/39) — про відомих діячів на ниві нац. кооперації — В. Доманицького та О. Юркевича. Від березня 1917 — чл. Київ. Виконав. губ. комітету. Член ЦР, Ген. секр. фінансів (25 червня — серпень 1917) у першому складі Ген. Секретаріату. 1918 організував центр. фінанс. інституцію укр. кооперації «Українбанк» і очолив його правління (до 1920). 1919 Всеукр. кооп. видавн. союз надрукував окремою брошурою біогр. нарис «Доброзичливе відношення» з приводу 25-річчя фахової і громад. діяльності Б. 25 травня — 15 жовтня 1920 — Нар. міністр фінансів УНР в уряді В. Прокоповича у Кам’янці-Подільському. Після поразки нац.-визв. боротьби українського народу Б. переїхав із урядом УНР до Польщі. На еміграції жив довгий час у Франції, пізніше в Бразилії, очолював представництва всіх укр. кооп. спілок за кордоном, Заг.-укр. товариство економістів, співпрацював у кооп. виданнях.

Завантажити статтю