Барвінський Олександр Олександрович
БАРВІ́НСЬКИЙ Олександр Олександрович (1889, Львів — липень 1957, там само) — лікар. Син Олександра та Євгенії, брат Богдана та Василя Барвінських. Закін. мед. факультет Львів. університету (1914). Під час 1-ї світової війни Б. був військ. лікарем в Албанії. Потім працював в організованій ним порадні матерів та в нар. лічниці. Для боротьби з туберкульозом одним із перших застосував профілактичне щеплення вакциною Фрідмана. У воєнні роки працював у Львів. відділі охорони здоров’я. 30 червня 1941 входив до складу Держ. правління, очолюваного Я. Стецьком. У 1947 заарешт. НКВС, засудж. до 10-ти р. позбавлення волі. В ув’язненні 1953 почав готувати працю «Історія лікування профілактичною вакциною Фрідмана проти туберкульозу і критична оцінка цього методу лікування на основі власного досвіду»; залишив також цікаву працю «Матеріали по імунології та імунній терапії раку» (рукопис). 1956 повернувся з мордов. концтаборів до Львова з підірваним здоров’ям. Працював у санаторії для хворих на туберкульоз у Брюховичах. Залишив у рукописах низку праць, написаних у 20-і рр. Був чл. Укр. лікар. товариства від 1919.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Порадник для матерей. Ч. 1. Плекання немовляти // ЛВ. 1921. Ч. 1–2; Причинок до історії розвитку рентгенології (зі спогадів про проф. І. Пулюя) // УМВ. 1924. Ч. 3–4; Туберкульоза, чахотка. Л., 1925; Лікування острих інфекційних діточих недуг, зв’язаних з аффекцією горла метілєновою синькою. Л., 1925; Про «буракомоч», або проходження незміненої буракової краски до мочі. Л., 1927; Лянгбайніт у діточій практиці. Ч. 2; Л., 1934.
Рекомендована література
- Д-р Олександр Барвінський // ЛВ. 1957. Ч. 8;
- Білозор В. Доктор Олександр Барвінський (Посмертна згадка) // Там само. Ч. 9;
- Пундій.