Розмір шрифту

A

Барвінський Богдан Олександрович

БАРВІ́НСЬКИЙ Бог­дан Олександрович (15. 07. 1880, Тернопіль — 08. 02. 1958, Львів) — історик, архівіст, архео­граф, бібліотеко­знавець, педагог. Доктор філософії (1907). Дійсний член НТШ (1914). Син Олександра та Євгенії, брат Василя та Олександра Барвінських. 1888 родина Б. пере­селилася до Львова. Закін. школу ім. М. Шашкевича, Академ. гімназію (1898). Вступивши 1898 на філос. факультет Львів. університету, студіював історію під керівництвом М. Грушевського, став чл. Академ. громади (1901–03, з пере­рвою) наук. студент. гуртка, де очолив істор. секцію. Під час політ. ви­ступів укр. студентів був чл. академ. депутації до ректора, внаслідок чого змуш. був пере­вестися 1908 до Віден. університету. Від 1901 — службовець Краєвого архіву актів гродських і земських, від 1908 — практикант, 1913–17 — асист. б-ки Львів. університету. Брав участь у роботі істор.-філос. секції НТШ, до 1918 — її секр. У вересні–листопаді 1919 — бібліотекар Ін­ституту «Нар. дім» у Львові. 1919–25 — проф. філос. факультету Укр. таєм. університету у Львові. У 1920-х рр. викладав у Львів. гімназії сестер Василіянок, у Львів. університеті. 1924–25 був ген. секр. НТШ. Працюючи дир. б-ки Львів. університету (1939–41), написав нім. мовою нарис історії б-ки за 1784–1941 «Kurzer Abriss der Geschichte der Universitäts-Bibliothek in Lemberg. 1784–1941». У 1944–47 працював ст. н. с. Львів. філії б-ки АН УРСР. Досліджував історію шляхти в Польщі, Австрії та Росії, роз­виток освіти та історію духовенства в Україні. Готував до ви­да­н­ня зб. документів «До історії греко-католицького селянського духовенства і сільських парафій в Галичині 16–18 ст.», для якого копіював документи з Архіву гродських і земських актів у Львові. Збирав матеріали до генеалогії роду Барвінських, історії с. Барвін. Під­готував кілька істор.-генеалог. моно­графій: «Рід Айхінґерів в Польщі й на Руси в 16–18 ст.» (1928) та «Рід Хмельницьких» (1930-і рр.). Листувався з М. Грушевським, В. Гнатюком, М. Павликом, Уляною Кравченко, О. Маковеєм, С. Томашівським, І. Крипʼякевичем, К. Студинським, І. Кревецьким, Андреєм Шептицьким. Автор наук. праць, статей і рецензій укр., нім. та польс. мовами. Друкувався у «ЛНВ», «Записках НТШ», «Записках Чину Св. Василія Великого», ж. «Стара Україна» тощо. Документи про життя та діяльність Б. зберігаються у від­ділі рукописів ЛНБ та ЦДІА України у Львові.

Пр.: Зʼїзд галицького князя Данила з угорським королем Бєлою ІV в Прешбурзі 1250 року: Істор.-крит. аналіз. Л., 1901; Ким свідчився Отокар?: Проба інтер­претації оповіда­н­ня Галицько-Волинської літописи // Зап. НТШ. 1902. Т. 47; Бунт в с. Мшанца, 1717 // Там само. 1903. Т. 54; Метрики в сільській практиці 18 ст. // Там само. 1903. Т. 56; Жигмонт Кейстутович — великий князь литовсько-руський (1432–1440) // Істор. моно­графія. Жовква, 1905; Кілька причинків до часів великого князя Свидригайла (1430–1433) // Зап. НТШ. 1907. Т. 76; Пісня про ведмедівську попівну і здобу­т­тя м. Ведмедівки турками 1667 р. // Руслан. 1907. № 213; Історичні причинки: роз­відки, замітки, матеріали до історії України-Руси. Т. 1–2. Жовква; Л., 1908–09; Історичний роз­вій імені українсько-руського народу. Л., 1909; Польська персоніфікація «України» з 1644 р. // Зап. НТШ. 1914. Т. 121; Предтеча університету ім. Франца І у Львові // Там само. 1918. Т. 125; Слідами геть­мана Мазепи // Там само. 1920. Т. 129; 1926. Т. 144–145; Родин­ні літописи, їхнє історичне й культурно-побутове значе­н­ня // Стара Україна. 1924. № 1; Помʼяники усопших // Там само. 1924. № 6; Причинки до польсько-української геральдики і сфрагістики // Зап. НТШ. 1925. Т. 138–140; Доктор Юліан Целевич, його наукова діяльність на полі української історіо­графії і етно­графії в світлі давніших та новіших дослідів // Зб. істор.-філол. секції НТШ. Т. 15. Л., 1927; Писа­н­ня Марка Вовчка в Галичині // Україна. К., 1929. Кн. 32; Конашевич в Пере­миській землі в 15 і 16 ст.: генеалогічно-історична моно­графія // Зап. НТШ. 1930. Т. 100; Назва «Україна» на Закарпат­ті // УВАН. Він­ніпеґ, 1952. № 4.

Літ.: Грушевський М. До справи хронологічної звʼязки в Галицько-Волинській літописи, кілька заміток до стат­ті Б. Барвінського // Зап. НТШ. 1903. Т. 52; Б. О. Барвінський: Коротка біо­графія й пере­лік друкованих праць // Хроніка НТШ. 1918. № 60/62; Дорошенко Д. Огляд української історіо­графії. Прага, 1923; К., 1996; Павлишин С. Рід Барвінських в історії української культури // Вісн. НТШ. 1993. Т 6–7; Сварник Г. Барвінський Б. О. // Укр. архівісти: Бібліогр. довід. К., 1999. Вип. 1.

Г. І. Сварник

Додаткові відомості

Основні праці
З’їзд галицького князя Данила з угорським королем Бєлою ІV в Прешбурзі 1250 року: Істор.-крит. аналіз. Л., 1901; Ким свідчився Отокар?: Проба інтерпретації оповідання Галицько-Волинської літописи // Зап. НТШ. 1902. Т. 47; Бунт в с. Мшанца, 1717 // Там само. 1903. Т. 54; Метрики в сільській практиці 18 ст. // Там само. 1903. Т. 56; Жигмонт Кейстутович — великий князь литовсько-руський (1432–1440) // Істор. монографія. Жовква, 1905; Кілька причинків до часів великого князя Свидригайла (1430–1433) // Зап. НТШ. 1907. Т. 76; Пісня про ведмедівську попівну і здобуття м. Ведмедівки турками 1667 р. // Руслан. 1907. № 213; Історичні причинки: розвідки, замітки, матеріали до історії України-Руси. Т. 1–2. Жовква; Л., 1908–09; Історичний розвій імені українсько-руського народу. Л., 1909; Польська персоніфікація «України» з 1644 р. // Зап. НТШ. 1914. Т. 121; Предтеча університету ім. Франца І у Львові // Там само. 1918. Т. 125; Слідами гетьмана Мазепи // Там само. 1920. Т. 129; 1926. Т. 144–145; Родинні літописи, їхнє історичне й культурно-побутове значення // Стара Україна. 1924. № 1; Пом’яники усопших // Там само. 1924. № 6; Причинки до польсько-української геральдики і сфрагістики // Зап. НТШ. 1925. Т. 138–140; Доктор Юліан Целевич, його наукова діяльність на полі української історіографії і етнографії в світлі давніших та новіших дослідів // Зб. істор.-філол. секції НТШ. Т. 15. Л., 1927; Писання Марка Вовчка в Галичині // Україна. К., 1929. Кн. 32; Конашевич в Перемиській землі в 15 і 16 ст.: генеалогічно-історична монографія // Зап. НТШ. 1930. Т. 100; Назва «Україна» на Закарпатті // УВАН. Вінніпеґ, 1952. № 4.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
історик
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40494
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
158
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Барвінський Богдан Олександрович / Г. І. Сварник // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40494.

Barvinskyi Bohdan Oleksandrovych / H. I. Svarnyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40494.

Завантажити бібліографічний опис

Євсєєв
Людина  |  Том 9  |  2009
Л. І. Ткачова
Євселевський
Людина  |  Том 9  |  2025
Т. П. Пустовіт
Євтух
Людина  |  Том 9  |  2023
С. О. Штепа
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору