Баришівський район

Визначення і загальна характеристика

БА́РИШІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Київської області. Утвор. 1923. У 1932–33 уражений голодомором. У 1941–43 був окупов. нім.-фашист. загарбниками. 1963–65 — обʼ­єд­наний з Пере­яслав. р-ном, 1965 — з Березан. р-ном. Площа 0,958 тис. км². У складі р-ну — смт Баришівка і 38 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст. Баришівка й Березань, платформи Новотроянда, Селичівка, Коржі, Жовтнева та Хмельовик. Насел. 41 287 тис. осіб (2001, становить 90,9 % до 1989). Осн. ріка — Трубіж з притоками Стара Красилівка, Ільта, Альта, Ядлівка, Устинівка, Недра (з притоками Березанкою та Бакумівкою). У р-ні 49 ставків. Б. р. лежить у пн. лісо­степ. обл. Дні­пров. терасової рівнини, у Борис­піл.-Баришів. фіз.-геогр. р-ні. Поверх­ня — слабохвиляста лес. рівнина, знач. мірою заболочена. Корисні копалини: торф, буд. пісок, це­гляно-черепична сировина. Ґрунти: опідзолені чорноземи слабогумусні й малогумусні легко су­глинисті (64 %), темно-сірі та сірі опідзолені легкосу­глинисті (11 %), дерново-слабоопідзол. глинисто-піщані (8 %), лугово-чорноземні слабосолонцюваті легкосу­глинисті (7 %), болотні торфʼяники (10 %). Пл. лісів 7,8 тис. га, з них — 0,4 тис. га чагарників і 0,9 тис. га лісосмуг. Осн. породи — сосна, дуб, осика, тополя. У р-ні діють великі пром. під­приємства (див. Баришівка) та 288 під­приємств малого й серед. бізнесу, 8 буд. організацій. Головна галузь економіки р-ну — с. госп-во. Пл. с.-г. угідь 77,2 тис. га, з них 61 тис. га ріллі, 10 тис. га пасовищ, 4,7 тис. га сіножатей, 1,5 тис. га багаторіч. трав. Діють 83 с.-г. під­приємства: 24 колект., 55 фермер., 1 держ. і 3 приватні. Найбільш поширені зерн. культури — озима пшениця, ярий ячмінь, горох, овес; тех.-цукровий буряк. Р-н спеціалізується на вирощуван­ні картоплі. Рівень газифікації житлового фонду природ. газом становить 54 %. З них смт Баришівка — 82 %, сільська місцевість — 45 %. По тер. р-ну проходить 887,3 км автомоб. шляхів держ., обл. та рай. під­порядкува­н­ня, з них 564,6 км ґрунт. і 250 км з твердим покри­т­тям; а також автомагістраль Київ — Харків. У р-ні 25 шкіл: 2 початк. (Дернівка, Борщів), 2 неповні середні (Ярешки, Селичівка) і 21 заг.-осв.; центр поза­шкіл. роботи «Мрія» у Баришівці з 11-ма сільс. філіями, при якому діють зразкові ансамблі сучас. танцю «Карнавал» та «Мрія», навч.-вироб. комбінат труд. навч. й профорієнтації молоді; 24 дитсадки. У с. Сезенків — дитбудинок зміш. типу «Родина», у с. Бзів — дитбудинок сімей. типу. Мед. установи: центр. рай. лікарня, рай. поліклініка, дільнична лікарня у с. Пере­мога, 6 амбулаторій, 25 фельдшер.-акушер. пунктів, центр. рай. аптека, 7 аптек, санепідем­станція у Баришівці. Є дит. санаторій «Поляна», табір від­починку «Ювілейний». Працюють рай. і 14 сільс. Будинків культури, 17 сільс. клубів; 33 б-ки; 9 нар. колективів худож. самодіяльності (7 у райцентрі та в селах Морозівка і Рудницьке); муз. школа у Баришівці з філією у с. Морозівка; 2 музеї у Баришівці. У райцентрі виходить г. «Баришівські вісті». Є ДЮСШ і спорт­комплекс «Про­грес» (Баришівка), 22 спорт­зали, 14 футбол. полів. Діють від­діл. 5-ти банків. Реліг. громади: 19 УПЦ МП, УПЦ КП, 2 християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Діють 10 храмів: 9 дерев. і це­гляний у с. Гостролуч­чя, збуд. 1834 у стилі ампір. На тер. р-ну — 60 археол. памʼяток, зокрема стоянки епохи неоліту в ур­очищі Бірки с. Селище (10–6 тис. до н. е.); дні­про-донец. культури побл. с. Хлопків (7 тис. до н. е.) та смт Баришівка; сіл Борщів, Волошинівка, Лукаші, Селище, Поді­л­ля (4–3 тис. до н. е.); ран­ньо- (серед. 3–2 тис. до н. е.) і пізньотрипіл. (2–1 тис. до н. е.) культури побл. сіл Більшовик, Борщів, Веселинівка, Волошинівка, Гостролуч­чя, Дернівка, Лукаші, Лукʼянівка, Масківці, Поді­л­ля, Рудницьке та ін.; поселе­н­ня скіф. періоду (6–3 ст. до н. е.) біля сіл Коржі, Хлопків, Селище, Гостролуч­чя; зарубинец. культури (2 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.) побл. сіл Борщів, Коржі, Селище; а також черняхів. і паньків. культур (2–6 ст. н. е.), доби Київ. Русі (10–13 ст.) та ін. Серед видат. уродженців Б. р. — нар. арт. СРСР О. Сердюк (с. Бзів), нар. арт. УРСР М. Висоцький (с. Недра), засл. арт. України В. Галушка, арт. театру і кіно Л. Бог­дан (обидва — с. Гостролуч­чя), майстри нар. творчості П. Власенко, Н. Вовк, Г. Собачко-Шостак (усі — с. Веселинівка), письмен­ники М. Боровко (с. Борщів), В. Дарда (с. Веселинівка), В. Цілий (с. Поді­л­ля), засл. художник України І. Тюха (с. Власівка), художники В. Журавель (с. Яблуневе), В. Щур (с. Паришків), Л. Тоцький (с. Лехнівка), д-ри істор. н. В. Костенко (с. Дернівка) та Г. Стельмах (с. Поді­л­ля), д-р філол. н. М. Івченко (с. Коржі), Герої Рад. Союзу І. Бійма (с. Коржі), П. Цвілій (с. Сезенків), М. Юрченко (с. Волошинівка), повні кавалери ордену Слави В. Лисак (с. Коржі), Ф. Шостак (с. Масківці) та ін.

Літ.: Шляхами Київщини: Путівник-довід­ник. К., 1968; Сікорський М. І. Київщина. Короткий путівник. К., 1976.

Г. І. Захарченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю