Баришівський район
БА́РИШІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Київської області. Утвор. 1923. У 1932–33 уражений голодомором. У 1941–43 був окупов. нім.-фашист. загарбниками. 1963–65 — об’єднаний з Переяслав. р-ном, 1965 — з Березан. р-ном. Площа 0,958 тис. км2. У складі р-ну — смт Баришівка і 38 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст. Баришівка й Березань, платформи Новотроянда, Селичівка, Коржі, Жовтнева та Хмельовик. Насел. 41 287 тис. осіб (2001, становить 90,9 % до 1989). Осн. ріка — Трубіж з притоками Стара Красилівка, Ільта, Альта, Ядлівка, Устинівка, Недра (з притоками Березанкою та Бакумівкою). У р-ні 49 ставків. Б. р. лежить у пн. лісостеп. обл. Дніпров. терасової рівнини, у Бориспіл.-Баришів. фіз.-геогр. р-ні. Поверхня — слабохвиляста лес. рівнина, знач. мірою заболочена. Корисні копалини: торф, буд. пісок, цегляно-черепична сировина. Ґрунти: опідзолені чорноземи слабогумусні й малогумусні легко суглинисті (64 %), темно-сірі та сірі опідзолені легкосуглинисті (11 %), дерново-слабоопідзол. глинисто-піщані (8 %), лугово-чорноземні слабосолонцюваті легкосуглинисті (7 %), болотні торф’яники (10 %). Пл. лісів 7,8 тис. га, з них — 0,4 тис. га чагарників і 0,9 тис. га лісосмуг. Осн. породи — сосна, дуб, осика, тополя. У р-ні діють великі пром. підприємства (див. Баришівка) та 288 підприємств малого й серед. бізнесу, 8 буд. організацій. Головна галузь економіки р-ну — с. госп-во. Пл. с.-г. угідь 77,2 тис. га, з них 61 тис. га ріллі, 10 тис. га пасовищ, 4,7 тис. га сіножатей, 1,5 тис. га багаторіч. трав. Діють 83 с.-г. підприємства: 24 колект., 55 фермер., 1 держ. і 3 приватні. Найбільш поширені зерн. культури — озима пшениця, ярий ячмінь, горох, овес; тех.-цукровий буряк. Р-н спеціалізується на вирощуванні картоплі. Рівень газифікації житлового фонду природ. газом становить 54 %. З них смт Баришівка — 82 %, сільська місцевість — 45 %. По тер. р-ну проходить 887,3 км автомоб. шляхів держ., обл. та рай. підпорядкування, з них 564,6 км ґрунт. і 250 км з твердим покриттям; а також автомагістраль Київ — Харків. У р-ні 25 шкіл: 2 початк. (Дернівка, Борщів), 2 неповні середні (Ярешки, Селичівка) і 21 заг.-осв.; центр позашкіл. роботи «Мрія» у Баришівці з 11-ма сільс. філіями, при якому діють зразкові ансамблі сучас. танцю «Карнавал» та «Мрія», навч.-вироб. комбінат труд. навч. й профорієнтації молоді; 24 дитсадки. У с. Сезенків — дитбудинок зміш. типу «Родина», у с. Бзів — дитбудинок сімей. типу. Мед. установи: центр. рай. лікарня, рай. поліклініка, дільнична лікарня у с. Перемога, 6 амбулаторій, 25 фельдшер.-акушер. пунктів, центр. рай. аптека, 7 аптек, санепідемстанція у Баришівці. Є дит. санаторій «Поляна», табір відпочинку «Ювілейний». Працюють рай. і 14 сільс. Будинків культури, 17 сільс. клубів; 33 б-ки; 9 нар. колективів худож. самодіяльності (7 у райцентрі та в селах Морозівка і Рудницьке); муз. школа у Баришівці з філією у с. Морозівка; 2 музеї у Баришівці. У райцентрі виходить г. «Баришівські вісті». Є ДЮСШ і спорткомплекс «Прогрес» (Баришівка), 22 спортзали, 14 футбол. полів. Діють відділ. 5-ти банків. Реліг. громади: 19 УПЦ МП, УПЦ КП, 2 християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Діють 10 храмів: 9 дерев. і цегляний у с. Гостролуччя, збуд. 1834 у стилі ампір. На тер. р-ну — 60 археол. пам’яток, зокрема стоянки епохи неоліту в урочищі Бірки с. Селище (10–6 тис. до н. е.); дніпро-донец. культури побл. с. Хлопків (7 тис. до н. е.) та смт Баришівка; сіл Борщів, Волошинівка, Лукаші, Селище, Поділля (4–3 тис. до н. е.); ранньо- (серед. 3–2 тис. до н. е.) і пізньотрипіл. (2–1 тис. до н. е.) культури побл. сіл Більшовик, Борщів, Веселинівка, Волошинівка, Гостролуччя, Дернівка, Лукаші, Лук’янівка, Масківці, Поділля, Рудницьке та ін.; поселення скіф. періоду (6–3 ст. до н. е.) біля сіл Коржі, Хлопків, Селище, Гостролуччя; зарубинец. культури (2 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.) побл. сіл Борщів, Коржі, Селище; а також черняхів. і паньків. культур (2–6 ст. н. е.), доби Київ. Русі (10–13 ст.) та ін. Серед видат. уродженців Б. р. — нар. арт. СРСР О. Сердюк (с. Бзів), нар. арт. УРСР М. Висоцький (с. Недра), засл. арт. України В. Галушка, арт. театру і кіно Л. Богдан (обидва — с. Гостролуччя), майстри нар. творчості П. Власенко, Н. Вовк, Г. Собачко-Шостак (усі — с. Веселинівка), письменники М. Боровко (с. Борщів), В. Дарда (с. Веселинівка), В. Цілий (с. Поділля), засл. художник України І. Тюха (с. Власівка), художники В. Журавель (с. Яблуневе), В. Щур (с. Паришків), Л. Тоцький (с. Лехнівка), д-ри істор. н. В. Костенко (с. Дернівка) та Г. Стельмах (с. Поділля), д-р філол. н. М. Івченко (с. Коржі), Герої Рад. Союзу І. Бійма (с. Коржі), П. Цвілій (с. Сезенків), М. Юрченко (с. Волошинівка), повні кавалери ордену Слави В. Лисак (с. Коржі), Ф. Шостак (с. Масківці) та ін.
Рекомендована література
- Шляхами Київщини: Путівник-довідник. К., 1968;
- Сікорський М. І. Київщина. Короткий путівник. К., 1976.
Фотоілюстрації
Райони 
