ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Колискові пісні

КОЛИСКО́ВІ ПІСНІ́ – жанр народної пісенної творчості. Інші назви – колисанки, колиханки. З певними застереженнями можна зарахувати до дитячого фольклору. Одні дослідники вважають їх окремим жанром родинно-побут., інші – родинно-обряд. пісенності. Рит­­мо-мелодійні особливості К. п. пов’язані з виконанням у такт погойдування колиски. Майже у всіх колисанках незалежно від змісту є заспіви та приспіви: «люлі», «люлесі», «люлечки», «а-а-а» та їхні різноманітні поєднання, а на зх. укр. етніч. зем­­лях (Лемківщина, Пряшівщина) – «чуч-беле», «гайчі», які задають ритм співу, пов’язують в одне ціле різні за змістом фрагменти, що іноді бувають самост. поспівками. Дослідники вбачають генетич. зв’язок цих пісень із замовляннями, оскільки за допомогою слова, наспіву хотіли не лише приспати дитину, але й відвернути (або ж привернути) певні сили. Осн. персонажі – сон, дрімота, кіт, голуби, які дбають про дитину, її сон та спокій, годують її. Виконання К. п. часто називають «котка співати». Частина колисанок за настроєм і образністю споріднена з родинно-побут. піснями. У них виражені почуття й переживання молодої матері, переважно сумні, викликані влас. нещасливою долею, занепокоєнням майбутнім дитини. Як К. п. використовували окремі твори балад. характеру з істор. мотивами («Ой у полі лобода»), низку родинно-побут. пісень («Мати сина колихала»), деякі твори алегор. змісту («Ой висиділа, ой висиділа перепеличка діти»). Спіл. для них є відображення стосунків матері та дитини. Колисанки відкривають перед дитиною навколиш. світ, а їхні когнітивні можливості найповніше реалізуються під час виконання дітям, які починають розуміти мову.

Літ.: Мартынова А. Н. Колыбельная песня и заговор // Пробл. изучения рус. нар. творчества. Вып. 1. Москва, 1975; Барташэвіч Г. А. Вершаваныя жанры беларускага дзіцячага фальклору. Мінск, 1976; Довженок Г. В. Україн­сь­кий дитячий фольклор. Віршовані жан­ри. К., 1981; Дитячий фольклор: Колис­кові пісні та забавлянки. К., 1984; Мель­ников М. Н. Русский детский фольклор. Москва, 1987; Виноградова Л. Н. Славянские заговорные формулы от бессонницы // Этнолингвистика текста. Москва, 1988; Железняк М. Г. Цілюще джерело маминої пісні // Культура слова. 1991. № 40.

Г. В. Довженок

Рекомендована література

  1. Мартынова А. Н. Колыбельная песня и заговор // Пробл. изучения рус. нар. творчества. Вып. 1. Москва, 1975;
  2. Барташэвіч Г. А. Вершаваныя жанры беларускага дзіцячага фальклору. Мінск, 1976;
  3. Довженок Г. В. Україн­сь­кий дитячий фольклор. Віршовані жан­ри. К., 1981;
  4. Дитячий фольклор: Колис­кові пісні та забавлянки. К., 1984;
  5. Мель­ников М. Н. Русский детский фольклор. Москва, 1987;
  6. Виноградова Л. Н. Славянские заговорные формулы от бессонницы // Этнолингвистика текста. Москва, 1988;
  7. Железняк М. Г. Цілюще джерело маминої пісні // Культура слова. 1991. № 40.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Колискові пісні / Г. В. Довженок // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-4075

Том ЕСУ:

14-й

Дата виходу друком тому:

2014

Дата останньої редакції статті:

2014

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

4075

Кількість переглядів цього року:

418

Схожі статті

Крим
Світ-суспільство-культура  | Том 15 | 2014
Г. М. Зекер’яєва
Дитяча газета
Світ-суспільство-культура  | Том 7 | 2007
М. О. Тетьоркін
Могила-Бельмак
Світ-суспільство-культура  | Том 21 | 2020
І. П. Ковальчук

Нагору