Колісник Віталій Платонович
КОЛІ́СНИК Віталій Платонович (29. 06. 1939, с. Покровське Нікопол. р-ну Дніпроп. обл. — 02. 02. 2013, Тернопіль) — майстер художньої кераміки, живописець, графік. Закін. Львів. інститут приклад. та декор. мистецтва (1968; викл. М. Гладкий, Д. Крвавич). На творчій роботі. Учасник міських, зонал., всеукр., закордон. худож. виставок від 1971. Займався скульптурою, худож. керамікою і монум.-декор. оформленням інтерʼєрів громад. будинків, створював живописні пейзажі та портрети. Оформив кн. «Українська Атлантида» (2006) та «Січ духовна» (2007; обидві — Запоріжжя) В. Чабаненка. Окремі роботи зберігаються у Терноп. худож. і краєзнав. музеях.
Тв.: графіка — «Гніздо бусла» (1966), «Хата з копицею» (1967); живопис — «Карпати» (1967), «Гірський потік» (1969), «Січ Запорозька» (1998), «Мати-Україна» (2002), «Дідусь», «Бабуся» (обидва — 2010), «Дочка» (2011), «Син», «Дружина» (обидва — 2012); скульптурні композиції — «Білка» (1967), «Молодята на весіллі» (1972), «Козак у неволі» (1975), «Берегиня» (1992), «Любов» (1998); емблема Львів. спорт. палацу; контрельєф «Бігуни» (співавт.; обидва — 1968); памʼятники — воїнам, партизанам, односельчанам (с. Чотирбоки Шепетів. р-ну Хмельн. обл., 1971), «Рейд С. Ковпака» (с. Новий Роговець Збараз. р-ну Терноп. обл., 1972; обидва — співавт.); серії — декор. ваз із портретами держ. діячів (1970–90-і рр.), сувенір. виробів (1976–80); монум.-декор. панно — «Запрошуємо до Тернополя» (готель «Тернопіль» у Тернополі, 1970), для Кременец. пед. училища (Терноп. обл., 1970–80-і рр., співавт.), «Танець зеленого дуба» (1972), «Зборів» (1974), для Палацу щастя (Тернопіль, 1975), для інтерʼєрів ресторанів «Нивки» (Київ, серед. 1970-х рр.) та «Галичина» (1980-і рр.), «Весілля» для кафе «Калина» (1971), шоколад. бару (1985; усі — Тернопіль); декор. пласти — «Прометей» (1973), «Журавлі» (1981); рама для дзеркала Терноп. театру актора і ляльки (1985); декор. тарелі — «Добрі надії» (1986), серія для Органу реєстрації актів цивіл. стану м. Копичинці Терноп. обл. (1988), «Лелеки» (1990), «Голуби» (1993); інтерʼєрні вази для санаторію Міністерства автомоб. транспорту УРСР (Севастополь, 1987, співавт.); рельєфні ікони — «Богоматір з Ісусом» (1993), «Ісус Христос» (1995).
Літ.: Віталій Колісник // Художники Тернопільщини. 1994. № 2–3.
І. М. Дуда
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Гніздо бусла» (1966), «Хата з копицею» (1967); живопис — «Карпати» (1967), «Гірський потік» (1969), «Січ Запорозька» (1998), «Мати-Україна» (2002), «Дідусь», «Бабуся» (обидва — 2010), «Дочка» (2011), «Син», «Дружина» (обидва — 2012); скульптурні композиції — «Білка» (1967), «Молодята на весіллі» (1972), «Козак у неволі» (1975), «Берегиня» (1992), «Любов» (1998); емблема Львів. спорт. палацу; контрельєф «Бігуни» (співавт.; обидва — 1968); пам’ятники — воїнам, партизанам, односельчанам (с. Чотирбоки Шепетів. р-ну Хмельн. обл., 1971), «Рейд С. Ковпака» (с. Новий Роговець Збараз. р-ну Терноп. обл., 1972; обидва — співавт.); серії — декор. ваз із портретами держ. діячів (1970–90-і рр.), сувенір. виробів (1976–80); монум.-декор. панно — «Запрошуємо до Тернополя» (готель «Тернопіль» у Тернополі, 1970), для Кременец. пед. училища (Терноп. обл., 1970–80-і рр., співавт.), «Танець зеленого дуба» (1972), «Зборів» (1974), для Палацу щастя (Тернопіль, 1975), для інтер’єрів ресторанів «Нивки» (Київ, серед. 1970-х рр.) та «Галичина» (1980-і рр.), «Весілля» для кафе «Калина» (1971), шоколад. бару (1985; усі — Тернопіль); декор. пласти — «Прометей» (1973), «Журавлі» (1981); рама для дзеркала Терноп. театру актора і ляльки (1985); декор. тарелі — «Добрі надії» (1986), серія для Органу реєстрації актів цивіл. стану м. Копичинці Терноп. обл. (1988), «Лелеки» (1990), «Голуби» (1993); інтер’єрні вази для санаторію Міністерства автомоб. транспорту УРСР (Севастополь, 1987, співавт.); рельєфні ікони — «Богоматір з Ісусом» (1993), «Ісус Христос» (1995).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
