БІЛО́ЦЬКИЙ Олексій Васильович (01. 01. 1925, с. Віленька Брусилівського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 09. 04. 2015, Київ) — метало­знавець. Доктор технічних наук (1972), професор (1972). Премія ім. Д. Чернова АН УРСР (1969). Учасник 2-ї світової війни, має бо­йові нагороди. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1952), де і працює (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. ін­ститут»): асист. (1952–62), доцент (1962–72), професор кафедри метало­знавства та термічної обробки металів (1972–75), зав. (1975–91), професор (від 1991) каф. фізики металів. Осн. напрями наук. діяльності: дослідж. пере­розподілу легуючих елементів в умовах виникне­н­ня напруженого стану при електродуговому та дифузійному зварюван­ні різнорідних сплавів, виробле­н­ня рекомендацій щодо запобіга­н­ня виникне­н­ня тріщин і поліпше­н­ня якості зварних швів; ви­вче­н­ня процесів термічної та хім.-термічної обробки сталей, а також електрохім., лазерного, іон­ного, ультра­звукового, фрикційного та електроіскрового зміцне­н­ня сплавів.