Білялов Білял Шевкович

Визначення і загальна характеристика

БІЛЯ́ЛОВ Білял Шевкович (30. 12. 1962, Ташкент) — актор, режисер, сценарист. З походже­н­ня крим. татарин. Закін. Ташкент. театр.-худож. ін­ститут (1984), Всерос. ін­ститут мистецтв (Москва, 1992). Працював кер. драмгуртка (1982–84), актором Ферґан. драм. театру ім. М. Горького (1986–87) і театру-студії кіностудії «Узбекфільм» (1987–89); у Кримськотатар. муз.- драм. театрі (від 1989): актор, реж.-по­становник, від 1991 — гол. реж., від 1994 — худож. кер., одночасно від 1998 — директор Завдяки діяльності Б. вперше кримськотатар. мовою по­ставлено пʼєси М. Гоголя, Лесі Українки, А. Чехова, О. Пушкіна. Реж. роботи Б. характеризуються го­строю соц. позицією, політ. спрямованістю, яскравою худож. формою, внутр. динамізмом, прагне­н­ням високого, романт. стилю. Б.-актор по­єд­нує гострий динамізм із вибуховим темпераментом. Організатор концерт. про­грам, зокрема вечора-реквієму з приводу 50-річчя депортації крим. татар, «Днів культури кримських татар у Ялті» (1995). Автор кількох пʼєс, зокрема «Гузель Къырым» («Чудовий Крим», 2001).

Ви­стави: «Авдет» (у спів­авт із Т. Александровим, 1991), «Алдар» А. Шагіняна (1992), «Ювілей» А. Чехова (1993), «Дівчина з Місхора» Ю. Болата (2001 ).

Ролі: Вождь Бромден («Політ над гніздом зозулі» Д. Вас­сермана), Максим («Традиційний збір» В. Роз­ова), Лікар («Середа, 22. 10» А. Щедріна), Банко, Тібальт («Макбет», «Ромео і Джульєт­та» В. Шек­спіра); у кіно — Афганець («Обпалені Кандагаром», 1987, «Узбекфільм»), Ґірей («Кримські легенди», 1998, «Ялтафільм»), Іслам Ґірей III («Бог­дан-Зиновій Хмельницький», 2002, реж. М. Мащенко, Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Літ.: Аблемитова Э. «Сизлер бугунь эбедийлик­ке чалышасынъыз» («Ви сьогодні працюєте на вічність») // ЯД. 2002, 12 янв.

Ю. У. Кандимов

Завантажити статтю