Коллард Юрій Жерардович

КО́ЛЛАРД Юрій Жерардович (02. 01. 1875, с. Морачів Полтав. губ. — 03. 01. 1951, м. Авґсбурґ, Німеччина) — громадсько-політичний діяч. Його батько був бельгійцем, мати походила із козацько-шляхет. роду. Закін. Харків. технол. інститут. 1897 став співзасн. Харків. укр. студент. громади, від 1900 — чл. РУП. Брав участь у 3-му студент. з’їзді та конф. партії у Полтаві, однак після переходу РУП на с.-д. позиції відійшов від неї. Пра­цював інж. на залізницях (1903–16). Від 1917 належав до Укр. пар­тії соціалістів-самостійників. За часів УЦР очолював укр. залізниці на Поліссі; за Гетьманату — на керів. посадах у Залізнич. відомстві; за Директорії УНР — у Міністерстві шляхів. Емігрував до Відня, згодом — до Чехо-Словач­чини. Працював у земському уря­ді на Закарпатті, звідки звільнений за звинуваченням в укр. націоналізмі. Був заступник голови центр. управи Укр. громади у Чехо-Словаччині, співзасн. Легії укр. націоналістів. На поч. 1945 виїхав до Німеччини. Автор мемуарів «З юнацьких днів» // «ЛНВ», 1928, № 6–9; 1929, № 1, 4, 6; 1930, № 3, 5, 9, 12; 1931, № 2; «Спогади з минулого» // Там само, 1930, № 12; 1931, № 1; «Спогади юнацьких років» (Торонто, 1972).

Рекомендована література

1. Гермайзе О. Нариси з історії ре­­волюційного руху на Україні. Т. 1. К., 1926.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю