Бахчисарай

БАХЧИСАРА́Й – місто АР Крим, райцентр. Пл. 13,14 км². Знаходиться в передгір’ї Крим. гір, на схилі Внутр. пасма, в долині р. Чурук-Су, за 32 км від Сімферополя. Залізнична ст., автостанція. Насел. 27 549 осіб (2001, складає 108,6 % до 1989). Корисні копалини: цементні мергелі, вапняки. Тер. сучас. Б. була заселена ще з часів палеоліту. Вперше Б. згадується 1502. Назва походить із татар. мови й дослівно означає «сад-палац». Місто заснував хан Хаджі-Ґірей на поч. 16 ст. За часів правління хана Менґлі-Ґірея Б. став столицею Крим. ханства й був нею до 1736, коли внаслідок окупації рос. армією під командуванням Б. Мініха було зруйновано 1/4 частину міста, зокрема Бахчисарай. палац, гол. мечеть (1740 вони були заново збудов. ханом Селямет-Ґіреєм), бібліотеку хан. палацу (одну з найбагатших у світі того часу). 1681 у Б. підписано Бахчисарай. мир між Росією, Осман. імперією і Кримом. 1783 Б. у складі Криму приєднано до Росії. Б. славився на весь світ виробами із шкіри і сап’яну. У місті діяли сотні майстерень з виготовлення ножів, кинджалів та ін. холодної зброї. 1794 у Б. було 5 млинів, 20 пекарень, 6 кузень, шкіряні, черевичні, зброярські та ін. майстерні. Б. був поділений на 32 квартали, у кожному з яких знаходилися мусульман. мечеть і мектеп (реліг. навч. заклад). Під час числен. рос.-турец. війн місто неодноразово захоплювали рос. війська. У серед. 19 ст. бл. 2 тис. татар з Б. емігрували до Туреччини. Наприкінці 19 ст. насел. Б. складало бл. 14 тис. осіб (переважно крим. татари). У Б. діяли 6 соборних, 23 малі мечеті, грец. монастир, вірмен. церква, синагога, караїм. кенаса. Серед навч. закладів були 3 медресе, 20 мектепів, 3 рос. школи. Від 1883 І. Гаспринський започаткував вид. г. «Терджиман» («Перекладач», виходила до 1917). У 1901 відкрито театр, 1913 – кінематограф. 1917 скликано 1-й курултай кримськотатар. народу, на якому обрано парламент, Нац. уряд на чолі з Н. Челебіджиханом, ухвалено конституцію, оголошено про створення Крим. Демократ. Респ. (ліквідов. більшов. військами, Н. Челебіджихан був розстріляний). Від 1926 – місто. 1930 у Б. проживало 10 450 осіб (7420 крим. татар, 1850 росіян, 315 євреїв, 205 греків, 185 українців, 50 німців, по 30 вірмен та болгар та ін.). 1944 усе кримськотатар. насел. Б. депортоване. Масове повернення крим. татар із місць депортації розпочалося в 2-й пол. 80-х рр. 20 ст. На поч. 1992 у Б. проживало 3049 крим. татар, 2002 – 23 тис. крим. татар. Нині у Б. діють регіон. відділ. Меджлісу кримськотатар. народу, Ліги кримськотатар. жінок, організації нац. руху крим. татар, філія Кримськотатар. фонду культури. У Б. – Бахчисарайський виноробний завод, ефіроолій., сокоекстракт., консерв., молоч. заводи, Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», «Доріндустрія», вовнопрядил. ф-ка. Є 5 заг-осв. шкіл, 2 філії коледжів буд. та с.-г. профілю, 2 лікарні, 2 Палаци культури, 9 б-к, муз. школа, 3 спорт. заклади, Будинок природи, турбаза. Унікал. пам’яткою архітектури Б. є Ханський палац, що входить до Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника. Побл. Б. розташ. Чуфут-Кале – печерне місто, яке заснували у 10 ст. алани, згодом тут жили татари та караїми. Неподалік від Чуфут-Кале є Успен. монастир, засн. 8 ст. візантій. монахами. Археол. пам’ятки побл. Б.: стоянка Тат-Аїр (кін. 3 – поч. 2 тис. до н. е.), таврій. поселення в балці Ашлама-Дере (1 тис. до н. е.). На поч. 16 ст. у Б. побудовано один із найдавніших ВНЗів на Пд. Європи – Зинджирли медресе, на тер. якого в період рад. влади була психоневрол. лікарня. Нині цей комплекс повернули татарам, там відбуваються реставрац. та відновлювал. роботи. 1992 у Б. відкрито Кримськотатар. культур.-просвітн. етногр. центр. В Б. діють 13 реліг. громад: 3 УПЦ МП, 3 мусульманські, євангел. християни-баптисти, адвентисти сьомого дня та ін. Видатні уродженці: Герої Рад. Союзу В. Шаптала, Р. Садрединов. У Б. жили й працювали видатні кримськотатар. діячі: І. Гаспринський, С. Озенташли, Я. Шакір-Алі, О. Акчокракли, Дж. Сейдамет та ін. Б. відвідували укр. письменники Леся Українка, М. Коцюбинський та ін.

Літ.: Марков Е. Очерки Крыма: картины жизни, истории и природы. С.-Петербург, 1912; Сф., 1995; Эрнст Н. Л. Бахчисарайский Ханский дворец и архитектор Вел. кн.Ивана ІІІ Фрязин Алевиз Новый. Сф., 1921; Гарагуля В. К. Бахчисарай: Очерк-путеводитель. Сф., 1973; Кандымов Ю. Курултай: о насыл олгъан эди (Курултай: как это было). Бахчисарай, 1991; Сеферов Э. Архитектурные памятники эпохи крымского ханства: из культурного наследия крымских татар. Бахчисарай // ГК. 1997, 7 февр.; Зінченко Ю. Кримські татари: істор. нарис. К., 1998; Все о Крыме. Х., 1999; Все о Крыме: Золотая середина земли. 3-е изд. Москва; Ялта, 2000; Фадеева Т. М., Соколова М. В. Бахчисарай и его окрестности Сф., 2000; Етнонаціональні процеси в Україні: Історія та сучасність. К., 2001.

Ю. У. Кандимов

Рекомендована література

Марков Е. Очерки Крыма: картины жизни, истории и природы. С.-Петербург, 1912;
Сф., 1995;
Эрнст Н. Л. Бахчисарайский Ханский дворец и архитектор Вел. кн.Ивана ІІІ Фрязин Алевиз Новый. Сф., 1921;
Гарагуля В. К. Бахчисарай: Очерк-путеводитель. Сф., 1973;
Кандымов Ю. Курултай: о насыл олгъан эди (Курултай: как это было). Бахчисарай, 1991;
Сеферов Э. Архитектурные памятники эпохи крымского ханства: из культурного наследия крымских татар. Бахчисарай // ГК. 1997, 7 февр.; Зінченко Ю. Кримські татари: істор. нарис. К., 1998;
Все о Крыме. Х., 1999;
Все о Крыме: Золотая середина земли. 3-е изд. Москва; Ялта, 2000;
Фадеева Т. М., Соколова М. В. Бахчисарай и его окрестности Сф., 2000;
Етнонаціональні процеси в Україні: Історія та сучасність. К., 2001.