Розмір шрифту

A

Бахчисарай

БАХЧИСАРА́Й  — місто АР Крим, райцентр. Площа 13,14 км2. Знаходиться в передгір’ї Кримських гір, на схилі Внутрішнього пасма, в долині р. Чурук-Су, за 32 км від Сімферополя. Залізнична станція, автостанція. Населення 27 549 осіб (2001, складає 108,6 % до 1989). Корисні копалини: цементні мергелі, вапняки. Територія сучасного міста була заселена ще з часів палеоліту. Вперше про нього згадується у 1502. Назва походить із татарської мови й дослівно означає «сад-палац». Місто заснував хан Хаджі-Ґірей на поч. 16 ст. За часів правління хана Менґлі-Ґірея став столицею Кримського ханства й був нею до 1736, коли внаслідок окупації російською армією під командуванням Б. Мініха було зруйновано четверть міста, зокрема Бахчисарайський палац, головну мечеть (1740 вони були заново збудовані ханом Селямет-Ґіреєм), бібліотеку ханського палацу (одну з найбагатших у світі того часу). 1681 тут підписано Бахчисарайський мир між Росією, Османською імперією і Кримом. 1783 у складі Криму місто приєднано до Росії. 

Бахчисарай славився на весь світ виробами зі шкіри і сап’яну. У ньому діяли сотні майстерень з виготовлення ножів, кинджалів та іншої холодної зброї. У 1794  було 5 млинів, 20 пекарень, 6 кузень, шкіряні, черевичні, зброярські та ін. майстерні. Було поділене на 32 квартали, у кожному з яких розташовані мусульманська мечеть і мектеп (релігійний заклад освіти). Під час численних російсько-турецьких війн місто неодноразово захоплювали російські війська. У серед. 19 ст. бл. 2 тис. татар емігрували звідси до Туреччини. Наприкінці 19 ст. населення складало бл. 14 тис. осіб (переважно кримські татари). Діяли 6 соборних, 23 малі мечеті, грецький монастир, вірменська церква, синагога, караїм. кенаса. Серед закладів освіти були 3 медресе, 20 мектепів, 3 російські школи. Від 1883 І. Гаспринський започаткував видання г. «Терджиман» («Перекладач», виходила до 1917). У 1901 відкрито театр, 1913 — кінематограф. 

1917 скликано 1-й курултай кримськотатарського народу, на якому обрано парламент, Національний уряд на чолі з Н. Челебіджиханом, ухвалено конституцію, оголошено про створення Кримську Демократичну Республіку (ліквідовано більшовицькими військами, Н. Челебіджихан був розстріляний). Від 1926 — місто. 1930 у ньому проживало 10 450 осіб (7420 кримських татар, 1850 росіян, 315 євреїв, 205 греків, 185 українців, 50 німців, по 30 вірмен та болгар та ін.). У 1944 все кримськотатарське населення міста депортоване. 

Масове повернення кримських татар із місць депортації розпочалося в 2-й пол. 80-х рр. 20 ст. На поч. 1992 тут проживало 3049 кримських татар, 2002 — 23 тис. кримських татар. Почали діяти регіональні відділення Меджлісу кримськотатарського народу, Ліги кримськотатарських жінок, організації національного руху кримських татар, філія Кримськотатарського фонду культури. Тут є Бахчисарайський виноробний завод, ефіроолійний, сокоекстрактовий, консервний, молочний заводи, Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», «Доріндустрія», вовнопрядильна фабрика. Станом на поч. 2000-х є 5 загальноосвітніх шкіл, 2 філії коледжів будівельного та сільськогосподарського профілю, 2 лікарні, 2 Палаци культури, 9 бібліотек, музична школа, 3 спортивні заклади, Будинок природи, турбаза. 

Унікальною пам’яткою архітектури міста є Ханський палац, що входить до Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника. Поблизу міста розташоване Чуфут-Кале — печерне місто, яке заснували у 10 ст. алани, згодом тут жили татари та караїми. Неподалік від Чуфут-Кале є Успенський монастир, заснований у 8 ст. візантійськими монахами. Археологічні пам’ятки неподалік: стоянка Тат-Аїр (кін. 3 — поч. 2 тис. до н. е.), таврійське поселення в балці Ашлама-Дере (1 тис. до н. е.). На поч. 16 ст. у Бахчисараї побудовано один із найдавніших закладів освіти на Півдні Європи — Зинджирли медресе, на території якого в період радянської влади була психоневрологічна лікарня. Нині цей комплекс повернули татарам, там відбуваються реставраційні та відновлювальні роботи. 1992 відкрито Кримськотатарський культурно-просвітницький етнографічний центр. Є релігійні громади:  УПЦ МП, мусульманські, євангел. християни-баптисти, адвентисти сьомого дня та ін. Видатні уродженці: Герої Радянського Союзу В. Шаптала, Р. Садрединов. У місті жили й працювали видатні кримськотатарські діячі: І. Гаспринський, С. Озенташли, Я. Шакір-Алі, О. Акчокракли, Дж. Сейдамет та ін. Бахчисарай відвідували українські письменники Леся Українка, М. Коцюбинський та ін.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
41322
Вплив статті на популяризацію знань:
404
Бібліографічний опис:

Бахчисарай / Ю. У. Кандимов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-41322.

Bakhchysarai / Yu. U. Kandymov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-41322.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору