Бачинська-Донцова Марія Михайлівна
БАЧИ́НСЬКА-ДОНЦО́ВА Марія Михайлівна (псевд. і крипт.: М. Б.-Д., М. Б., М. Бачин; 26. 07. 1891, с. Сможе, нині Сколів. р-ну Львів. обл. — 30. 12. 1978, Нью-Йорк) — громадська діячка, журналістка. Дочка М. Бачинського, дружина Д. Донцова. Закін. Вищу торг. школу у Відні (1910), інструктор. курси товариства «Сільс. господар» у Львові (1919). Належала до жін. чоти-2 УСС під керівництвом О. Степанів. 1914 виїхала до Німеччини. 1919–20 працювала в укр. посольстві у Копенгаґені. 1921 повернулася до Львова. Член т-в «Укр. захоронка», «Просвіта», «Сокіл». Член управи, 1926 — голова Союзу українок. Поінформувала громадськість про трагічну смерть О. Басараб. Б.-Д. входила до складу укр. секції Міжнар. ліги миру й свободи. Автор феміністич. статей у галиц. пресі. Досліджувала процес розвитку жін. руху в Галичині та сх.-укр. землях. У 30-х рр. працювала ред. у «Віснику». На поч. 2-ї світової війни виїхала до Кракова. 1943 заарешт. німцями, була у ковел. в’язниці. Після звільнення жила у Празі, а від 1945 — у Байройті (Німеччина). Тут працювала в Об’єдн. укр. жінок, ред. ж. «Громадянка» (Мюнхен, 1949–50). Від 1950 — у Нью-Йорку. Член Союзу українок Америки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Жінка і мистецтво // Жін. вісник. 1922. № 8; На новий шлях. Коломия, 1926; Жіночий рух: Жінка на Радянській Україні // Жін. доля. 1926. № 3; Вибори і жіноцтво // Там само. 1927. № 16; Розвиток наших жіночих товариств // Ілюстрований календар-альманах «Жіночої долі» на звичайний рік 1927; Українська жінка в Радянському Союзі // Нова хата. 1928. № 6.
Рекомендована література
- Давидович М. Історичний нарис української жіночої преси // Жін. світ. 1970. № 10;
- Чапленко Н. Наші сучасниці: Короткі біографії // Українка в світі. 1976. № 4;
- Л. Б. Посмертна згадка // Там само. 1979. № 1;
- Передирій В. Бачинська-Донцова Марія Михайлівна // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3.
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
