Безрук Олександр Іванович
БЕ́ЗРУК Олександр Іванович (26. 06. 1948, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) — живописець. Член НСХУ (1995). Закін. Харків. художнє училище (1970; викл. Ю. Стаханов), Харків. худож.-пром. інститут (1976; викл. В. Ненадо, А. Хованов, А. Щербак, І. Криворучко). 1970–80 викладав у Харків. школах, 1980–85 — методист обл. Інституту підвищення кваліфікації вчителів, зав. кабінету образотвор. мистецтва та креслення, від 1985 — заступник директора з навч. роботи Харків. худож. училища. Працює в жанрі лірико-епічного пейзажу. Роботи вирізняються емоційністю, розмаїттям колористич. пошуків та яскравою образністю. Бере участь в обл. та всеукр. худож. виставках від 1994. Персональна у Харкові 1995.
Тв.: «Долина диха свіжим літом», «Земле та небо... Світе тихий», «Дорога з дому - дорога додому», «Романтичний вечір у старому Харкові» (всі — 1995), «На схилах осінь запалила прощальні багаття», «Зелений гай густесенький...» (обидва — 1996), «Сріблястий ранок» (1997), «Весняна ніжність» (1998), «Не одна ж весна минула, не остання ж і прийшла» (1999), «Туман яром», «Ріка в зелених берегах» (обидва — 2001).
Літ.: Мистецькі шляхи Харківщини. X., 1998; Путятин В. Пейзаж для альма-матер // Слобода. 2001, 23 фев.
В. Д. Путятін
Основні твори
«Долина диха свіжим літом», «Земле та небо... Світе тихий», «Дорога з дому - дорога додому», «Романтичний вечір у старому Харкові» (всі — 1995), «На схилах осінь запалила прощальні багаття», «Зелений гай густесенький...» (обидва — 1996), «Сріблястий ранок» (1997), «Весняна ніжність» (1998), «Не одна ж весна минула, не остання ж і прийшла» (1999), «Туман яром», «Ріка в зелених берегах» (обидва — 2001).
Рекомендована література
- Мистецькі шляхи Харківщини. X., 1998;
- Путятин В. Пейзаж для альма-матер // Слобода. 2001, 23 фев.
Фотоілюстрації
Людина 
