КОЛОМИ́ЙЩИНА  — поселе­н­ня трипільської культури. Епонімна памʼятка, що дала назву локально-хронол. утво­­ре­н­ням трипіл. племен у Серед. Подні­провʼї на етапах (В/ІІ — С/І) — К. І і К. ІІ. Вони є подальшим роз­витком племен сх.-трипіл. культури в Подні­провʼї, у керам. комплексі яких домінує кераміка, прикрашена за­глибленим орнаментом. Від­крив К. І і провів перші роз­копки на­прикінці 19 ст. В. Хвойка в ур­очищі Коломийщина побл. с. Халепʼя (ни­­ні Обухів. р-ну Київ. обл.). 1934–38 поселе­н­ня досліджувала спільна екс­педиція Ін­ститутів історії матеріал. культури АН УРСР й АН СРСР під керівництвом С. Магури (заст. — Т. Пас­сек). У екс­педиції взяли участь К. Коршак, Є. Кричевський, М. Макаревич та ін. Виявлену фауну дослідив І. Пі­до­плічко. Під час роботи екс­педиції С. Магура й К. Коршак були ре­пресовані, керівництво пов­­ністю пере­йшло до Т. Пас­сек. На К. І вперше у вітчизн. археології за­стосовано роз­копки три­­піл. поселе­н­ня великими площами (36 назем. споруд), що дало змогу дослідити його планува­н­ня; від­працьовано нові ме­­тоди ви­вче­н­ня трипіл. обʼєктів та їхньої фіксації, які стали обо­­вʼяз­­ковими для на­ступ. дослідників; Т. Пас­сек і Є. Кричевський за­пропонували різні варіанти типології назем. споруд трипіл. ча­­су, використовувані донині. На К. ІІ проведено порівняно не­значні археол. дослідже­н­ня.