Бєлоусов Володимир Олександрович

БЄЛОУ́СОВ Володимир Олександрович (13(25). 07. 1895, Курськ, Росія — 25. 05. 1971, Харків) — лікар-педіатр. Батько Юрія, дід Ольги Бєлоусових. Доктор медичних наук (1937), професор (1939), член-кореспондент АМН СРСР(1957). Заслужений діяч науки УРСР (1956). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1917) і працював у ньому на каф. педіатрії. Від 1920 — у Харків. мед. ін­ституті: ординатор клініки дит. хвороб, асист., доцент, від 1938 — завідувач кафедри дит. хвороб, 1944–65 — завідувач кафедри педіатрії (згодом каф. факультет. і шпитал. педіатрії), декан педіатрич. ф-ту, заст. дир. з навч. і наук. роботи, від 1965 — проф.-консультант цієї ж каф. Наук.-практ. інтереси стосуються актуал. питань педіатрії. В 30-х рр. приділяв багато уваги пита­н­ням діагностики захворювань у дітей, дит. курортології, харчуван­ню здорової і хворої дитини. В післявоєн­ні роки наук. роботи Б. присвяч. пита­н­ням клініч. педіатрії: діагностиці і лікуван­ню дизентерії, ревматизму і туберкульозу, ре­спіратор. патології і хворобам нирок у дітей. Роз­робив схему диференц. діагностики етіології токсич. син­дрому при гострих шлунково-кишкових захворюва­н­нях у дітей грудного віку, описав клініч. особливості затяжних форм дизентерії, їх характерний симптомокомплекс. Значний внесок зробив у дослідже­н­ня дит. туберкульозу. Удосконалив діагностику ран­ніх проявів туберкульозу; ви­вчав критерії правильної оцінки туберкулінових проб, диференц. діагностику, стан серц.-судин. системи за різних проявів туберкульозу у дітей. Встановив клініч. ілаборатор. показники активності ревматич. процесу в різних періодах захворюва­н­ня, що до­зволило виробити критерії оцінки одужа­н­ня при ревматизмі; досліджував ураже­н­ня міокарда запального і дегенератив. характеру, зумовлені інфекц. захворюва­н­нями, хроніч. інтоксикаціями, захворюва­н­нями, що су­проводжуються поруше­н­ням обміну речовин. Роз­робив клінічну диференц. діагностику ревматич. і неревматич. уражень серця.

Завантажити статтю