БЄЛОУ́СОВ Сергій Микола­йович (06(18). 03. 1897, Тула, Росія — 02. 07. 1985, Київ) — історик. Кандидат історичних наук (1947). Державні нагороди СРСР. Закін. у Москві Комуніст. академію (1926) та Ін­ститут червоної професури (1933). У 1932–33 — завідувач кафедри історії партії і парт. будівництва, в. о. проф. 2-го Моск. обл. комуніст. університету у м. Тула. Пере­бував на парт. роботі. 1936–41 — директор Ін­ституту історії АН УРСР; 1937–38 — секр. парткому АН УРСР (за сумісництвом); 1941–46 — нач. каф. 2-го Харків. бронетанк. військ. училища; військ. комісар; нач. політвід­ділу 1-го Турке­стан. кулемет. училища; у 1946 повернувся в Ін­ститут історії: ст. н. с. завідувач від­ділу історії рад. су­спільства (1951–55). Водночас працював в Ін­ституті під­вище­н­ня кваліфікації викладачів мови і літ-ри при Київ. університеті. Від 1964 — на пенсії. Один з ініціаторів та спів­авторів «Історії Української PCP» у 2-х т., а також відп. ред. і спів­авт. під­ручника для серед. шкіл «Історія України. Короткий курс» (К., 1940). Брав участь у під­готовці УРЕ, БСЭ. Пред­ставник офіційної рад. історіо­графії.