Коломієць Всеволод Панасович

Визначення і загальна характеристика

КОЛОМІ́ЄЦЬ Всеволод Панасович (09. 06. 1927, с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну, нині Полтав. обл.) — мистецтво­знавець, громад­­сько-культурний діяч, пере­кладач. Брат А. Коломійця. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Член НСЖУ (1958), НСТДУ (1959, від 2003 — за­ступник голови), НСКінУ (2001). Закін. Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1952; викл. М. Йосипенко, Й. Ки­­сельов). Від­тоді працює у Києві: завідувач від­ділу ж. «Культурно-освітня робота» (від 1954 — «Соці­­алістична культура»); мистецт­­во­­­знавцем у парт. органах (1958–74); завідувач від­ділу, відп. секр., 1-м за­ступник голови правлі­н­ня Укр. театр. товариства (1974–87); дир. Кінофонду України (1988–92); віце-президентом, заст. ген. дир. Держ. цирк. компанії України (1993–2003). Ініціював ви­да­н­ня перших записів укр. нар. танців (1952–54) та книги спогадів митців-ветеранів вій­ни «Музи тоді не мовчали» (1976); брав участь у створен­ні театру «Дружба» (1980), Будинку актора (1981), кіностудії «Контакт» при СКінУ (1988), організації1-го Всеукр. фестивалю цирк. мистецтва «Молодий цирк України» (1997; усі — у Києві). Ав­­тор статей, наук. роз­відок, пе­рекладів пʼєс із російської мови для укр. театрів. У зб. «Земні тривоги» В. Сичевського (1979) опуб­­лікував есе «Про автора та його пʼєси». Упорядник та автор коментарів до творів О. Корнійчука (у 5-ти т., 1987, т. 4), укладач репертуар. зб. класич. водевілів укр. і рос. авторів («Бібліотечка художньої самодіяльності журналу “Райдуга”», 1985, вип. 2), довід­ника «Національна спілка театральних діячів України. 1944–2004» (2004). Усі за­значені книги ви­дано у Києві.

Л. І. Жиліна

Завантажити статтю