Коломієць Всеволод Панасович
КОЛОМІ́ЄЦЬ Всеволод Панасович (09. 06. 1927, с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну, нині Полтав. обл.) — мистецтвознавець, громадсько-культурний діяч, перекладач. Брат А. Коломійця. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Член НСЖУ (1958), НСТДУ (1959, від 2003 — заступник голови), НСКінУ (2001). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1952; викл. М. Йосипенко, Й. Кисельов). Відтоді працює у Києві: завідувач відділу ж. «Культурно-освітня робота» (від 1954 — «Соціалістична культура»); мистецтвознавцем у парт. органах (1958–74); завідувач відділу, відп. секр., 1-м заступник голови правління Укр. театр. товариства (1974–87); дир. Кінофонду України (1988–92); віце-президентом, заст. ген. дир. Держ. цирк. компанії України (1993–2003). Ініціював видання перших записів укр. нар. танців (1952–54) та книги спогадів митців-ветеранів війни «Музи тоді не мовчали» (1976); брав участь у створенні театру «Дружба» (1980), Будинку актора (1981), кіностудії «Контакт» при СКінУ (1988), організації1-го Всеукр. фестивалю цирк. мистецтва «Молодий цирк України» (1997; усі — у Києві). Автор статей, наук. розвідок, перекладів п’єс із російської мови для укр. театрів. У зб. «Земні тривоги» В. Сичевського (1979) опублікував есе «Про автора та його п’єси». Упорядник та автор коментарів до творів О. Корнійчука (у 5-ти т., 1987, т. 4), укладач репертуар. зб. класич. водевілів укр. і рос. авторів («Бібліотечка художньої самодіяльності журналу “Райдуга”», 1985, вип. 2), довідника «Національна спілка театральних діячів України. 1944–2004» (2004). Усі зазначені книги видано у Києві.