КОХА́НЕНКО Юрій Васильович (26. 03. 1940, м. Іркутськ, РФ) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1991). Закінчив Київський університет (1967). Працював у Ін­ституті кібернетики Академії наук УРСР (1965–70, 1973–79); Науково-дослідному проект­ному ін­ституті нафтової промисловості (1970–73); від 1979 — в СКТБ Ін­ституту механіки Національної академії наук України (начальник від­ділу математичного та технічного забезпече­н­ня), від 1991 — завідувач від­ділу обчислювальної механіки та техніки Ін­ституту (усі — Київ). Основні наукові результати стосуються на­ближеного (кінцево-різницевого) методу роз­вʼяза­н­ня сіткових рівнянь та дослідже­н­ня на їхній основі задач теорії кра­йових ефектів і теорії стійкості композитів, які сформульовані в точних по­становках (для роз­вʼязува­н­ня сіткових рівнянь викори­стана концепція базової схеми). Роз­робив градієнтний метод роз­вʼяза­н­ня задач стійкості і за­пропонував процедуру оптимізації обчислень.