Авґсбурґ

Визначення і загальна характеристика

А́ВҐСБУРҐ (Augsburg) — одне з най­старіших міст Німеч­чини, важливий університетський і регіональний центр Баварії. Насел. понад чверть міль­йона. Роз­таш. при злит­ті гірських річок Вертах і Лех. Історія міста починається прибл. за 15 р. до н. е., коли там по­стала римська військ. колонія, що називалася Авґуста Вінделікорум. Від 8 ст. А. — резиденція єпис­копа. У 955 єпис­коп Ульрих успішно оборонив місто від мадярів, яких пізніше в цьому ж році роз­громив цісар Оттон І у бою біля р. Лех. 1276 А. став «вільним імперським містом» (freie Reichsstadt) і утримував цей статус понад 500 р. 15–16 ст. А. був ви­значним екон. і духов. центром. У часи лютер. Реформації тут укладено (1555) т. зв. Авґсбур. реліг. мир. Тридцятилітня війна знищила місто й зупинила його культур. та екон. роз­квіт. 1806 А. став частиною Бавар. королівства. Під час 2-ї світової війни А., як і ін. важливі міста Німеч­чини, дуже по­страждав від бомбардувань, 1963 його було від­будовано. Став столицею Швабії — провінції Баварії. 1945–49 у місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в А. містилося Центр. пред­ставництво укр. еміграції (ЦПУЕ). В укр. таборах, пере­важно в Сомме-казерне, роз­вивалося укр. культурне, наук. і сусп. життя. Тут організовано УВАН, філію УВУ, Укр. музей, Мист. укр. рух, дві парафії, три церк. братства та 14 різних громад. організацій. 1946 від­новлено Спілку укр. молоді, закладено Ін­ститут живих мов, продовжено діяльність укр. Модржанської гімназії (діяла в Чехо-Словач­чині від 1923 до 1944). У таборах були дит. садки, укр. нар. шк., фахові шк. й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від 1948 до 1950-х рр. тут містилися Укр. нац. рада і керівництво деяких політ. партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від 1946 також із викори­ста­н­ням друкар. техніки. У Сомме-казерне часто від­бувалися різні регіон. і кра­йові конф. та зʼ­їзди, як-от: 1-й зʼїзд Обʼ­єдн. укр. жінок (ОУЖ) (15– 16 груд. 1945), 1-е засі­да­н­ня Гол. ради ЦПУЕ (4–7 берез. 1949). Ви­друкувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстр. ж. «Пу-Гу». 1949 табори пере­ведено з А. до Ляйпга­йму. Деякі ін­ституції продовжували свою діяльність у Ляйпгаймі та Мюнхені. У таборах та приватно в А. жило кілька десятків ви­знач. культур. і політ. діячів та ві­домих письмен­ників: У. Самчук, Ю. Шерех, Ю. Косач, М. Орест-Зеров, В. Державин, Л. Полтава, В. Барка, Т. Осьмачка, Д. Дорошенко. Нині в А. діє нім. Буковини ін­ститут, який 2000 видав під­ручник з української мови для німців. Живуть донька отамана Остряниці (адʼютанта геть­мана П. Скоропадського) — Г. фон Остряниця, арх. В. Дахно.

Літ.: Зелененький О. На громадській ниві (До 25-ліття Центрального пред­ставництва української еміґрації в Німеч­чині). Мюнхен, 1972; Augsburg. Geschichte einer deutsch Stadt. 1972; Schröder D. Stadt Augsburg. 1975; Маруняк В. Українська еміґрація в Німеч­чині і Австрії по другій світовій війні: В 2 т. Мюнхен, 1985; Шарко Б. На громадській ниві: З діяльності Центрального пред­ставництва української еміґрації в Німеч­чині (1968–1987). Мюнхен, 1988.

В. С. Леник, Л. І. Рудницький

Завантажити статтю