Авґсбурґ
А́ВҐСБУРҐ (Augsburg) — одне з найстаріших міст Німеччини, важливий університетський і регіональний центр Баварії. Насел. понад чверть мільйона. Розташ. при злитті гірських річок Вертах і Лех. Історія міста починається прибл. за 15 р. до н. е., коли там постала римська військ. колонія, що називалася Авґуста Вінделікорум. Від 8 ст. А. — резиденція єпископа. У 955 єпископ Ульрих успішно оборонив місто від мадярів, яких пізніше в цьому ж році розгромив цісар Оттон І у бою біля р. Лех. 1276 А. став «вільним імперським містом» (freie Reichsstadt) і утримував цей статус понад 500 р. 15–16 ст. А. був визначним екон. і духов. центром. У часи лютер. Реформації тут укладено (1555) т. зв. Авґсбур. реліг. мир. Тридцятилітня війна знищила місто й зупинила його культур. та екон. розквіт. 1806 А. став частиною Бавар. королівства. Під час 2-ї світової війни А., як і ін. важливі міста Німеччини, дуже постраждав від бомбардувань, 1963 його було відбудовано. Став столицею Швабії — провінції Баварії. 1945–49 у місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в А. містилося Центр. представництво укр. еміграції (ЦПУЕ). В укр. таборах, переважно в Сомме-казерне, розвивалося укр. культурне, наук. і сусп. життя. Тут організовано УВАН, філію УВУ, Укр. музей, Мист. укр. рух, дві парафії, три церк. братства та 14 різних громад. організацій. 1946 відновлено Спілку укр. молоді, закладено Інститут живих мов, продовжено діяльність укр. Модржанської гімназії (діяла в Чехо-Словаччині від 1923 до 1944). У таборах були дит. садки, укр. нар. шк., фахові шк. й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від 1948 до 1950-х рр. тут містилися Укр. нац. рада і керівництво деяких політ. партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від 1946 також із використанням друкар. техніки. У Сомме-казерне часто відбувалися різні регіон. і крайові конф. та з’їзди, як-от: 1-й з’їзд Об’єдн. укр. жінок (ОУЖ) (15– 16 груд. 1945), 1-е засідання Гол. ради ЦПУЕ (4–7 берез. 1949). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстр. ж. «Пу-Гу». 1949 табори переведено з А. до Ляйпгайму. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Ляйпгаймі та Мюнхені. У таборах та приватно в А. жило кілька десятків визнач. культур. і політ. діячів та відомих письменників: У. Самчук, Ю. Шерех, Ю. Косач, М. Орест-Зеров, В. Державин, Л. Полтава, В. Барка, Т. Осьмачка, Д. Дорошенко. Нині в А. діє нім. Буковини інститут, який 2000 видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана Остряниці (ад’ютанта гетьмана П. Скоропадського) — Г. фон Остряниця, арх. В. Дахно.
Рекомендована література
- Зелененький О. На громадській ниві (До 25-ліття Центрального представництва української еміґрації в Німеччині). Мюнхен, 1972;
- Augsburg. Geschichte einer deutsch Stadt. 1972;
- Schröder D. Stadt Augsburg. 1975;
- Маруняк В. Українська еміґрація в Німеччині і Австрії по другій світовій війні: В 2 т. Мюнхен, 1985;
- Шарко Б. На громадській ниві: З діяльності Центрального представництва української еміґрації в Німеччині (1968–1987). Мюнхен, 1988.
Завантажити статтю
