Баварія

Визначення і загальна характеристика

БАВА́РІЯ (Bayern) — найбільша федеральна земля Німеч­чини, що знаходиться у її пів­ден­ній частині. Площа 70,55 км². Насел. бл. 12,1 млн осіб (2003), з яких бл. 6,3 млн — власне баварці, 4, 1 — франконці, 1,7 млн. — шваби. У Б. проживає понад 15 000 українців. Складається з 7-ми ра­йонів. Адм. центр — Мюнхен (1,14 млн осіб станом на 2003), найбільші міста (станом на 2003 в тис. осіб): Нюрнберґ (487), Фюрт (109), Інґольштадт (114), Вюрцбурґ (126), Авґсбурґ (254,6). Назва «Б.» походить від герман. племені баварів, які здавна заселяли Пд. Німеч­чини. У 6 ст. утвор. Баварське герцогство (тривалий час ним правила династія Віт­тельсбахів, що мала в 13–14 ст. шлюбні звʼязки з Рюриковичами), 788 його територія — у складі держави франків. У 10 ст. Б. — герцогство Герман. королівства. У 16–17 ст. — одне з наймогутніших князівств, оплот катол. церкви. 1919 за Ва­ймар. кон­ституцією Б. уві­йшла до складу Нім. Респ. Згідно з Кон­ституцією 1946, Б. має респ. устрій, свій парламент і уряд. Гол. політ. сила — Християн.-соц. союз (ХСС), який править у Б. від 1962. Земел. уряд очолює голова ХСС Е. Штойбер (від 1993).

Тер. Б. гориста, за­ймає пн. схили Альп (найвища точка — г. Цуґшпітце, 2962 м), сх. частину Шваб.-Бавар. плоскогірʼя (400–1000 м), Франкон. Альб (г. Попберґ, 657 м); 2/3 території вкрито лісами (Чеський, Баварський, Шумава). Клімат помірний, середня температура липня +17 °С, січня — 2 °С; опадів — 935 мм на рік. Найбільші ріки — Дунай, Майн; багато озер.

Б. здавна ві­дома як с.-г. регіон. Тут вирощують зернові, тех. культури (зокрема цукр. буряки), хміль, у долині Майну — вино­град. Роз­водять велику рогату худобу. За остан­ні десятиріч­чя в Б. значно роз­винулася пром-сть, зросла роль сектору послуг. У жодній ін. землі Німеч­чини структура економіки після 2-ї світової війни не за­знала таких змін як у Б. З аграрної землі вона пере­творилася в регіон сучас. промисловості. Аграр. сектор складає лише 1 % її ВВП, на пром-сть припадає 32 % і 67 % на сектор послуг. Нині економіка Б. могутніша від економіки Бельгії чи Швейцарії. Чверть всього, що виробляється в Б., екс­портується. Республіка за­ймає 20-те місце серед найбільших держав-екс­портерів. Левову частку промисловості Б. складають високотехнологічні під­приємства. У Б. зосереджено автомобіле- й літакобудува­н­ня (ВМW, Audi, EADS), електротех. та електрон. (Simens), текс­тил., швейна, скляно-керам., харчової промисловості. Б. ві­дома роз­витком видавничої та страхової справи (Burda, Allianz). У Б. працюють всесвітньо ві­домі виноробні та пивоварні заводи, остан­ні мають монополію на щорічному мюнхен. святі «Октоберфест». Міста Б. — Мюнхен, Нюрнберґ — місце проведе­н­ня між­нар. ярмарків.

Б. — один з наукових центрів Європи; тут працює 9 держ. університетів і 17 спеціалізованих ВНЗів, 14 ін­ститутів та установ Товариства ім. Макса Планки та 9 установ Товариства ім. Фраунгофера. Окрім того, в Б. роз­міщені такі крупні наук. установи, як Ін­ститут фізики плазми в Гархинге, Н.-д. центр екології і охорони здоровʼя в Нюрнберзі та Нім. н.-д центр авіації і космонавтики в Обернфаф­фенгофені. Б. багата на памʼятки духовн. й культурн. історії. Понад 1100 бавар. музеїв зберігають мист. шедеври з багатьох країн світу, з якими щорічно зна­йомляться понад 20 млн від­відувачів. Найві­доміша картин­на галерея — Стара Пінатека в Мюнхені, до якої 2002 додалася Пінатека сучасного мистецтва. У Б. діє понад 30 драм. та опер. театрів, оперет, велика кількість лялькових та театрів під від­критим небом. Далеко за межами Б. ві­домі Фестиваль музики Ріхарда Ваґнера (Байройт) та «Театральне літо у Франконській Швейцарії». У Мюнхені знаходиться одна з найбільших у Європі б-к — Бавар. держ. б-ка, що має у своїх фондах понад 6 млн книг. На збереже­н­ня культур.-мист. спадщини Б. щорічно виділяла понад 100 млн євро. Баварці бережно ставляться до своїх звичаїв, традицій, діалектів. Для них це більше ніж екзотика минулих віків. Саме тому в Б. користуються популярністю нар. пісні, танці, музика, а також нац. костюми. Баварська тенденція — ставле­н­ня з любовʼю і повагою до своєї минувшини — має все більше прихильників по всій Німеч­чині. У Б. створено чудові можливості для заня­т­тя спортом. Тут роз­винені масовий і професійний спорт. Понад 4 млн мешканців Б. є членами різних спорт. клубів. 1936 в Ґарміш-Партенкірхені, а 1972 у Мюнхені проходили Олімпійські ігри; 1974 — чемпіонат світу з футболу, на якому збірна ФРН стала чемпіоном. Б. — провід­ний центр туризму, на який припадає 23 % від всього обороту в сфері нім. туризму. У цій галузі зайнято 330 тис. осіб, а щорічний оборот складає 26 млрд євро. Турист. маршрути у Б. пролягають через міста Ґарміш-Партенкірхен і Міт­тенвальд, г. Цуґшпітце, оз. Хімзеє та Кеніґзеє, Нац. парк, старовин­ні замки.

Б. має партнер. стосунки з понад 20 країнами й регіонами світу. Істор. звʼязки з Україною встановилися в добу середньовіч­чя. Торг. партнером Києва було одне з міст Б. — Реґенсбурґ, у якому монастир св. Якова і Ґертруди збудовано на кошти Володимира Мономаха. Збереглися записи реґенсбур. купців 1191, де говориться про жваву торгівлю з Руссю. У 11– 12 ст. вихідці з Реґенсбурґа заснували в Україні невеликі громади, що за­ймалися в основному комерцією в Києві, Володимирі-Волинському та Луцьку, про що свідчить Іпатіївський літопис. Данило Галицький за­прошував вихідців з Б. для від­будови знищених монголами та будівництва нових міст. У 16 ст. у Володимирі-Волинському зна­йшов притулок герцог Отто ІІІ з бавар. княжого роду Віт­тельсбахів. Друкар Сайполт Фіол із м. Нойштадт під Нюрнберґом на поч. 14 ст. зі своєї друкарні у Кракові по­стачав на укр. території друковані кирилицею книги. У 17–18 ст. укр. козаки брали участь у 30-річ. війні у складі війська бавар. курфюрста Максиміліана І. Від 16 ст. молодь з України здобувала освіту в навч. закладах Діл­лінґена, Ерланґена, Мюнхена, Вюрцбурґа, Інґольштадта. Журнали Діл­лінґен. та Інґольдштад. колегій фіксують кілька десятків укр. прі­звищ слухачів. 1752 Г. Сковорода ви­вчав філософію у Мюнхен. університеті. Багато укр. митців здобували мист. освіту в Мюнхен. художній академії. В Україні працювали нім. майстри, серед них П. Лябенвольф — автор памʼятника Гербуртам у Львові, Г. Гольбайн-старший, скульптор Ф. Тітц, у Мюнхені — графік Г. Нарбут, художник О. Мурашко, скульптор М. Паращук та ін. На­прикінці 19 ст. до Б. прибували тисячі укр. сезон. робітників пере­важно з Галичини та Буковини. Перед 1-ю світ. війною їх було бл. 100 тис. осіб. 24 березня 1911 у Мюнхені створ. укр. освітнє товариство, метою якого було збереже­н­ня духов. звʼязків із батьківщиною. Активну політ. діяльність проводив Р. Смаль-Стоцький, який роз­робив і пропагував т. зв. чорноморську концепцію, що перед­бачала встановле­н­ня тісніших звʼязків між Україною та Б. водним шляхом по Дунаю через Чорне море до Дні­пра. 1919–22 УНР мала у Мюнхені консульство. 28 травня 1918 під егідою торг. палати Мюнхена була заснована Нім.-укр. екон. спілка. У жовтні 1918 до Б. прибула укр. делегація на чолі з Х. Кочубеєм для обговоре­н­ня пита­н­ня про встановле­н­ня тісніших контактів та можливості отрима­н­ня фінанс. допомоги. Після втрати укр. незалежності, а також революції в Б. значно скоротилися дво­сторон. звʼязки. Екон. від­носини між УРСР та Німеч­чиною, зокрема і Б., від­новлено після рапал­льського договору. Нім. робітники та екс­перти допомагали від­будовувати укр. промисловість. 1925–28 кілька сотень укр. науковців побували у Б. у наук. від­рядже­н­нях. 1925 встановлено обмін науковцями та ви­да­н­нями між ВУАН та Бавар. АН.

Після 2-ї світової війни в Б. опинилися сотні тисяч українців-остарбайтерів, колиш. полонених та політ. емі­грантів. Б. стала місцем найбільшого зосередже­н­ня укр. політ. еміграції, роз­селеної в таборах УНРРА, ІРО в Мюнхені, Авґсбурзі, Регенсбурзі, Міттенвальді, Берхтесґадені, Ашаффенбурзі, Байройті, Кауфбойрені. У цей період, що ді­став назву таборового, в Б. мешкало понад 40 % всіх українців, які пере­бували в Німеч­чині. У Мюнхені роз­таш. громадські, допомогові, церк. та політ. установи укр. діаспори: Центр. пред­ставництво українців Німеч­чини, Спілка укр. молоді, Обʼ­єдн. укр. жінок, Обʼ­єдн. укр. пластунів тощо. 1945 з Праги до Мюнхену пере­містився УВУ, було засновано Укр. богослов. православну академію, а від 1947 від­новило діяльність НТШ; в Реґенсбурзі поновив роботу Укр. тех.-госп. ін­ститут; 1948 знову почало діяти Німецько-українське товариство, що організовувало концерти, ви­ставки, за­ймалося видавничою справою, зокрема 1952–69 видало 40 номерів ж. «Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart», значну кількість укр. книжок. 15 листопада 1945 група укр. науковців-емі­грантів в Авґсбурзі заснувала УВАН. Серед укр. літ. ви­дань цього періоду найпомітнішим був ж. «Арка», що видавався у Мюнхені 1947– 48 (гол. ред. Ю. Шерех). У ВНЗах Б. працювали: проф. О. Горбач, Ю. Бойко, А. Білинський, М. Антохій, І. Жегуц та ін. Унаслідок масового пере­селе­н­ня українців 1948 до Пн. Америки та Австралії у Б. їх кількість скоротилася з 15 тис. (1946) до 8 тис. (1965).

Зміст і обсяг екон. та культур. звʼязків УРСР із Б. ви­значали ріше­н­ня союз. парт. керівництва. 1986 уряди СРСР і ФРН домовилися про від­кри­т­тя нім. консульства в Києві та рад. — в Мюнхені. 1989 під­писано угоду про партнерство між Б. та Україною, за якою здійснювалася Про­грама дво­сторон. торг.- екон. спів­праці, встановлювалися прямі стосунки торг.-пром. палат, дво­сторон­ні культ.-осв. звʼязки. 29 січня 1990 Б. та Україна під­писали Спільну заяву про осн. напрями взаємин. 25 липня — 1 серпня 1990 від­бувся візит в Україну делегації Бавар. ландтаґу, що започаткував між Б. і Україною контакти на високому рівні. У квітні 1991 в рамках візиту Голови ВР УРСР Л. Кравчука укр. делегація від­відала Б. 1991 започатковано діяльність По­стійної укр.-бавар. робочої комісії. 14–15 жовтня 1992 премʼєр-міністр Баварії М. Штрайбль пере­бував у Києві. В ході візиту від­булися пере­говори й зу­стрічі з керівництвом України, укладено Протокол про продовже­н­ня та по­глибле­н­ня партнер. спів­робітництва між Україною та Б. Від 16 грудня 1992 діє Ген. консульство України в Мюнхені. Широкомас­штаб. акціями стали Дні України в Б. (5–10 травня 1993), Дні культури Б. в Україні (17–21 жовтня 1998), Дні укр. культури у ФРН (Мюнхен, Реґенсбурґ; листопад 2000). Від жовтня 1992 в Києві діє пред­ставництво Фонду Г. Зайделя. 1993 у Мюнхені організовано ви­ставку «Авангард і Україна: 1910–1936 роки». 1999 від­булися візит голови уряду Б. до Києва, його зу­стрічі з укр. керівництвом, зу­стріч голів урядів України і Б. в Мюнхені. Товарообіг поміж Україною та Б. сягає за 600 млн євро. На Б. припадає бл. 12 % заг. товарооб­міну України з Німеч­чиною. Україна посідає 10-е місце у списку найбільших торг. партнерів Б. серед країн Центр. та Сх. Європи. Осн. стат­ті укр. екс­порту — одяг (49 %), продукція хім. промисловості (18 %), імпорту — пром. обладна­н­ня та машини (19 %), засоби назем. транс­порту та електротех. вироби (по 15 %). На укр. ринку активно працюють бавар. інвестори, зокрема «Дойтц-Фар», «Кнауф», «Хіпп», «Сіменс», «Вальтер Бау». Найбільший інвест. проект — будівництво концерном «Леоні» у м. Стрий Львів. обл. заводу з виробництва автомоб. кабел. мереж (заг. сума інвестицій — 40 млн євро). Партнер. взаємини обʼ­єд­нують Київ і Мюнхен (від 1989), Харків та Нюрнберґ (від 1990), Одесу та Реґенсбурґ (від 1990), Чернігів і Мем­мінґен (від 1997). У червні 1993 засн. «Бавар. дім» в Одесі, у вересні 1995 — «Нюрнбер. дім» у Харкові. У травні 1997 укладено меморандум про партнерство між Чернів. обл., Сучав. повітом (Румунія) та округом Швабія. Від жовтня 2001 діє угода про між­регіон. спів­робітництво між Закарп. обл. та округом Верх­ня Франконія. Існують звʼязки між ВНЗами України та Б., так від 1992 діє угода про наук. спів­працю та академ. обміни між Київ. університетом ім. Т. Шевченка та Кон­стан. університетом. Громад. організації Б. надають велику гуманітар. допомогу Україні. За фінанс. під­тримки бавар. уряду обладнано Укр. мед. центр реабілітації дітей з ураже­н­ням нервової системи, створено ортопедичне від­діл. при НДІ з про­блем соц. захисту насел. в Харкові.

Літ.: B. Hubensteiner. Bayerische Geschichte. München, 1950; Маруняк В. Українська еміграція. Т. 1. Мюнхен, 1985; Т. 2. К., 1998; Зарубіжні українці: Довід. К., 1991; Кудряченко А. І., Грабарчук Г. О. Україна й Німеч­чина — досвід від­носин на початку 1990-х рр. К., 1994; Яцишин М. Українсько-німецькі культурні звʼязки кінця 80-х — у 90-ті роки ХХ столі­т­тя. Лц., 1999; Бусыгина И. М. Регионы Германии. Москва, 2000; Козак С. Українська «Арка» на Баварській землі // Київ. 2002. № 6; Степанов В. А. Звʼязкам — понад тисячу років. Україна і Баварія: Нарис історії від­носин від давнини до сьогоде­н­ня // ПЧ. 2002. № 8.

А. І. Кудряченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю