Авраменко Олеся Олександрівна

Визначення і загальна характеристика

АВРА́МЕНКО Олеся Олександрівна (25. 10. 1959, Запоріж­жя) — мистецтво­знавець. Канд. мистецтво­знавства (1993). Член НСХУ (1988). Закін. Київ. худож. ін­ститут (1982). Мистецтво­знавець Респ. будинку моделей трикотаж. виробів (1982–83). Від 1983 — в ІМФЕ НАНУ. Досліджує про­блеми сучас. образотвор. мистецтва. 1993–96 — директор і спів­засн. худож. галереї культур. центру «Світ-Л». 1993–95 організовує і проводить живописні пленери, зокрема у Форосі (Крим). 1996 — гол. екс­перт, спів­організатор і спів­автор концепції 1-го Між­нар. арт-фестивалю в Києві. 1995–97 — дир. худож. галереї Нац. університету «Києво-Могилянська академія». 1996–97 — автор і ведуча циклу телепередач «Знаки творчості». Від 1998 — директор худож. галереї Київ. планетарію «Персона». Автор вступ. статей до альбомів «Михайлина Сабадаш» (К., 1990), «Літопис простору» (К., 1996), «Михайло Гуйда» (К., 1997); каталогів — «Мандри духу, або Вернісаж живописців. В. Кабаченко, О. Маркитан, В. Поки­данець» (К., 1991), «Віктор Зарецький (1925–1990)» (К., 1991), «Левко Воєдило» (К., 1992), «Майстер та його учні» (К., 1995), «Анатолій Кущ» (К., 1997), «Екзистенція форми (Скульптура А. Куща)» (К., 1998), «Екзистенція кольору (Живопис В. Сидоренка)» (К., 1998), «Володимир Колесников. Графіка» (К., 1998), «Станси про час (Живопис А. Блудова)» (К., 1999), «Дух вільний України (Ви­ставка історичного живопису)» (К., 1999), «Світло віри через світ образів (Ви­ставка духовного мистецтва)» (К., 1999); публікацій-есе: «Після соцреалізму» // «Нова ґенерація», 1992; «Птах долі Віктора Зарецького» // «Сучасність», 1992, № 7; «Хто роз­будить сплячу красуню? (Роз­думи над дитячою книгою)» // «ОМ», 1996, № 6; «Філософський камінь Віталія Шишова» // «Art line», 1997, № 5–6.

О. К. Федорук

Завантажити статтю