Авраменко Олеся Олександрівна

АВРА́МЕНКО Олеся Олександрівна (25. 10. 1959, Запоріжжя) — мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1993). Член НСХУ (1988). Закін. Київ. худож. інститут (1982). Мистецтвознавець Респ. будинку моделей трикотаж. виробів (1982–83). Від 1983 — в ІМФЕ НАНУ. Досліджує проблеми сучас. образотвор. мистецтва. 1993–96 — директор і співзасн. худож. галереї культур. центру «Світ-Л». 1993–95 організовує і проводить живописні пленери, зокрема у Форосі (Крим). 1996 — гол. експерт, співорганізатор і співавтор концепції 1-го Міжнар. арт-фестивалю в Києві. 1995–97 — дир. худож. галереї Нац. університету «Києво-Могилянська академія». 1996–97 — автор і ведуча циклу телепередач «Знаки творчості». Від 1998 — директор худож. галереї Київ. планетарію «Персона». Автор вступ. статей до альбомів «Михайлина Сабадаш» (К., 1990), «Літопис простору» (К., 1996), «Михайло Гуйда» (К., 1997); каталогів — «Мандри духу, або Вернісаж живописців. В. Кабаченко, О. Маркитан, В. Покиданець» (К., 1991), «Віктор Зарецький (1925–1990)» (К., 1991), «Левко Воєдило» (К., 1992), «Майстер та його учні» (К., 1995), «Анатолій Кущ» (К., 1997), «Екзистенція форми (Скульптура А. Куща)» (К., 1998), «Екзистенція кольору (Живопис В. Сидоренка)» (К., 1998), «Володимир Колесников. Графіка» (К., 1998), «Станси про час (Живопис А. Блудова)» (К., 1999), «Дух вільний України (Виставка історичного живопису)» (К., 1999), «Світло віри через світ образів (Виставка духовного мистецтва)» (К., 1999); публікацій-есе: «Після соцреалізму» // «Нова ґенерація», 1992; «Птах долі Віктора Зарецького» // «Сучасність», 1992, № 7; «Хто розбудить сплячу красуню? (Роздуми над дитячою книгою)» // «ОМ», 1996, № 6; «Філософський камінь Віталія Шишова» // «Art line», 1997, № 5–6.

Завантажити статтю