Аграрні відносини

АГРА́РНІ ВІДНО́СИНИ — відносини, що формуються і діють у сільському господарстві, охоплюючи увесь агропродовольчий сектор економіки країни. Вони розвиваються, удосконалюються (хоча трапляються випадки регресу) разом із розвитком сусп. відносин у цілому, набуваючи своєрід. форми вираження відповідно до політ. та соц.-екон. завдань, проблем і особливостей істор. етапу в розвитку країни. А. в. обслуговують інтереси й потреби суспільства (держави) щодо продовол. забезпечення країни. Рівень розвитку агропром. виробництва безпосередньо залежить від досконалості (недосконалості) А. в. Вони набувають підвищ. значення на поворот. етапах розвитку держави, подібних до того, який нині переживає Україна (див. Аграрна політика, Аграрна реформа, Аграрне питання). Важливим аспектом А. в. є держ. підтримка с. господарства, без якої воно не може нормально розвиватися. Така підтримка в різних формах і розмірах існує в усіх аграрно розвинених країнах, проте в Україні поки що освоюється повільно. Це зумовлює необхідність прискор. опрацювання макроекон. А. в. у галузі цінової, фінанс.-кредит. і податк. політики, формування ринк. інфраструктури, освоєння сучас. ринк. механізмів функціонування господарства. Це нова проблема для с. господарства України, яка має вирішуватися якомога швидше й кваліфікованіше. Важливими є А. в., пов’язані з соц. розвитком аграр. сфери, насамперед с. господарства. Останнє в Україні ніколи не мало достат. соц. забезпечення (мед. і культ.-осв. обслуговування, матер. стимулювання, побут. облаштування, транспорт, будівництво доріг). Позитивні зрушення тут дуже скромні. Є певні успіхи в газифікації сіл, у законодавчому, кадр., наук.-технол., інформ. забезпеченні управління агропром. виробництвом, у зовн.-екон. діяльності. Побудова в Україні ефектив. А. в. можлива лише при систем. реформуванні всієї економіки країни.

Завантажити статтю