Агробіотехнологія
Визначення і загальна характеристика
АГРОБІОТЕХНОЛО́ГІЯ — розділ біотехнології, що вивчає біотехнологію культурних рослин, свійських тварин, грибів, пов’язаних з ними мікроорганізмів і вірусів. Базується на синтезі методів клітин. біології, молекуляр. генетики, ДНК-технологій і інформатики. Застосовується у селекції рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, дослідженні їх еволюції і взаємодії, створенні діагностикумів хвороб, особливо вірусних, мікоплазмових, пріонних; у сертифікації насіннєвого матеріалу, племінній справі, отриманні препаратів для вет. медицини, удосконаленні технологій переробки і зберігання с.-г. продукції тощо. Особл. значення, як самост. розділ науки і технології, А. набула в зв’язку зі створенням за допомогою генетич. інженерії генетично-модифіков. організмів, признач. для застосування в агросфері, зокрема трансгенних рослин і тварин та клонування останніх. Прискореному розвитку А. сприяло відкриття полімеразної ланцюгової реакції. А. є одним з важливих факторів біологізації аграр. виробництва і переходу його та агросфери в цілому на засади сталого розвитку. Перші трансгенні культурні рослини були отримані в 70–80-х рр. у лаб. Дж. Шелла (ФРН), М. Монтегю (Бельгія), Е. Нестера (США). У 90-х рр. роботу зі створення і розповсюдження трансгенних рослин розгорнули могутні транснаціональні компанії (Монсанто, Новартіс, Каргіл, КВС, Авентіс та ін.). Заг. площа посіву таких рослин у 1999 складала бл. 40 млн га. В Україні найвагоміші дослідж. у галузі А. були проведені з клітин. біології (шк. Ю. Глеби), з молекулярно-генетич. маркерів на рівні білків і ДНК (О. Созинов, В. Глазко, Ю. Сиволап, Ф. Попереля), з ембріопересадок у свійс. тварин (П. Медісон, Б. Безуглий); перші трансгенні рослини в Україні отримали В. Сидоров та Ю. Глеба у 1989, розпочато роботи з генної інженерії ін. рослин і тварин. Підготовку фахівців галузі здійснюють Київ. університет, Нац. аграр. університет та ін.
Рекомендована література
Завантажити статтю
