Адаменко Станіслав Михайлович

Визначення і загальна характеристика

АДА́МЕНКО Станіслав Михайлович (31. 07. 1949, с. Поташ Тальнів. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) — художник, архітектор. Чоловік М. Ралко, батько О. Адаменка. Народний художник України (1994). Член НСХУ (1990). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1990). Почесна від­знака Президента України (1996). Закін. Київ. худож. ін­ститут (1974, майстерня Н. Чмутіної). Працює в галузі монум.-декор. мистецтва, зокрема оформле­н­ня інтерʼєрів архіт. споруд. Брав участь в оформлен­ні Нац. академ. театру опери та балету України ім. Т. Шевченка (інтерʼєри пред­ставницьких приміщень, художні композиції освітле­н­ня та декорації, 1987); Палацу «Україна» (інтерʼєри пред­ставниц. приміщень та худож.-декор. кришталеві світильники); Посольства РФ в Україні (худож.-декор. композиції та світильники пред­ставниц. приміщень); Залу орган­ної та камер. музики в м. Рівне (освітлювальні декор. композиції); обʼєктів Адміністрації Президента України та урядових резиденцій (проекти споруд, рекон­струкція і ре­ставрація, дизайн інтерʼєрів); президент-готелю «Київський» (проект рекон­струкції); Посольства України в Білорусі (інтерʼєри та монум.-декор. твори). Ви­ставка (спільно з М. Ралко) в Укр. домі (Київ, 1990).

Літ.: Янко Д. М. Творчий порт­рет // Президент. 2000. № 3.

В. М. Прядко

Завантажити статтю