Азовський Микола Панасович
Визначення і загальна характеристика
АЗО́ВСЬКИЙ Микола Панасович (02. 10. 1903, Київ — 31. 10. 1947, Буенос-Айрес, Арґентина) — художник. Онук по матері митця-баталіста В. Верещагіна. Почав студіювати малярство в Краків. АМ і продовжував у Київ. худож. інституті (1922–30, у М. Бойчука, Ф. Кричевського, О. Мурашка, І. Падалки). Проектував гобелени. Деякий час працював театр. декоратором у Харкові та на Донбасі. Жив у Києві, звідки 1939 переїхав до Львова, 1945 через Краків і Відень — до Рима, восени 1947 — в Арґентину. Брав участь у виставках у Києві, Харкові, Львові, Варшаві, Москві, Копенгаґені, Філадельфії. Найвідоміші його портрети створ. у Римі 1946. Серед картин, виконаних в експресіоніст. стилі, — пейзажі України та Італії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Робітники Донбасу», «Шевченко на засланні», «Кармелюк», «Ударна бригада» (усі — 1931), «Ізотовці» (1935), «Чередник» (1936), «Доба до приходу Івана Франка» (1941), «Гуцульський похорон» (1942), «Жнива» (1943); портрети кардинала Тиссерана (1945), митрополита Андрія Шептицького, єпископа І. Бучка, мистецтвознавця С. Гординського.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
