АЙЗЕНМА́Н Берта Юхимівна (12(25). 04. 1903, Полтава — 05. 09. 1997, Київ) — мікробіо­лог. Доктор біо­логічних наук (1955), професор (1965). Державні нагороди СРСР. Закінчила Харківський ветеринарний ін­ститут (1925). Працювала у вет.-бактеріол. закладах України: 1927–29 — завідувач від­ділу Держ. вакцин­ного ін­ституту; 1929–31 — завідувач від­ділу Вет.-бактеріолог. ін­ституту; 1931–34 — зав. лаб. філії Укр. ін­ституту екс­перим. ветеринарії (усі в Полтаві); 1934– 35 — завідувач від­ділу Київ. філії Укр. ін­ституту екс­перим. ветеринарії; від 1936 — в Ін­ституті мікробіо­логії і вірусології АН УРСР: ст. н. с., завідувач від­ділу (1963–74), ст. н. с.-консультант (1974–83). Уперше в Україні виявила причину масової пошесті поросят, виділила та ідентифікувала вірус інфекційного бульбарного паралічу (вірус Авескі), ви­вчила його властивості. У 1937–38 брала участь у роботі бригади АН УРСР, що зʼясовувала причини неві­домого захворюва­н­ня, яке викликало масову загибель коней, і роз­робляла заходи боротьби з ним. Роз­кри­т­тя природи цього захворюва­н­ня під на­звою «стахіботріотоксикоз» стало основою для створе­н­ня нового напряму в мікробіо­логії — вче­н­ня про мікотоксикози. Досліджувала мінливості ентеропатоген­них бактерій, вплив антибіо­тиків на їх метаболізм, хіміо- та антибіо­тикотерапію екс­перим. інфекцій (черевний, висипний тиф та інші). 1946 разом з академік В. Дроботьком та іншими проводила дослідже­н­ня антибіо­тиків з вищих рослин. 1960 стала ініціатором виробництва антибіо­тиків з бактерій. Деякі з одержаних антибіо­тиків уві­йшли в практику і випускаються мед. пром-стю.