АКАГО́ШІ Айріс (народилася 14. 03, рік неві­домий, десь перед 2-ю світ. війною, в Чехословач­чині — 24. 07. 1987) — американська громадська діячка. За освітою — інженер. Член нью-йорк. групи правозахисної організації «Між­нар. амністії», у складі якої (1976– 87) опікувалася укр. політвʼязнем З. Красівським. 1977–78, коли Зіновія примусово утримували в психіатр. лікарні у Львові, написала йому 30 листів, на які не мала жодної від­повіді, але не зневірилася. Лише на 31-й лист він зміг від­повісти. За недовгий період пере­бува­н­ня З. Красівського на волі листува­н­ня продовжилося, вони стали близькими друзями. Їхнє листува­н­ня — один із най­зворушливіших люд. документів жорстокої епохи. «Айріс при­йшла до мене в той момент, — писав З. Красівський у листі до чоловіка А. після її смерті, — коли я був приниженим і покривдженим... Я не сумніваюся, що вона була послана мені Вищою Силою як промінь надії, як дошка порятунку для потопаючого... Я не знав другої такої людини, яка в такій мірі уосібнювала б для мене гуманістичні ідеї, як Айріс». З ін. боку, як писали друзі А. до З. Красівського, його кореспонденція «від­крила для неї новий світ. Це, мабуть, був один із найважливіших аспектів її життя за остан­ні 10 літ». Після смерті А. та З. Красівського їхні друзі з «Між­нар. амністії» під­готували книгу листува­н­ня цих двох непересіч. людей, котрі жодного разу не бачилися й лише раз роз­мовляли по телефону: «Пере­гук двох над без­вістю» (Х., 1995; упорядкува­н­ня та примітки Л. та М. Мариновичів). Образ А. по­стає у ви­ставі «УБН» Львів. укр. академ. театру ім. М. Заньковецької (2000, реж. Г. Тельнюк).