Артамонов Олександр Якович

АРТАМО́НОВ Олександр Якович (17(30). 03. 1908, с. Криволуччя, нині Саратов. обл., РФ — 03. 06. 1967, Київ) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1964). Державні нагороди СРСР. Закін. Азово-Чорномор. інститут механізації с. господарства (м. Зерноград Ростов. обл., 1939), Моск. інститут удосконалення та підвищення кваліфікації (1940). Працював до 1949 на оборон. заводах у м. Перм, Новосибірськ, Київ, пройшовши шлях від технолога до дир. заводу; гол. інж. Київ. заводу № 12 (1945–50); нач. сектору металопромисловості Держплану УРСР (1949–50); м. н. с. Центр. НДІ важкого машинобудування (Москва, 1950– 53); м. н. с. Інституту машинознавства АН УРСР (1953–56); від 1956 — старший науковий співробітник, зав. лаб. (від 1965) Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР; викл. (1954– 59, за сумісн.) у Всесоюз. інституті легкої і текстил. промисловості. Праці присвяч. вивченню впливу умов обробки на фіз.-мех. стан металокераміч. матеріалів, процесу зносу інструментів у процесі різання, електрофіз. методів обробки та алмаз. шліфування тугоплавких сполук і кераміч. металів на їхній основі; дослідженню антифрикцій. властивостей тугоплав. сполук, створенню нових зносостійких матеріалів; теорії різання металів і сплавів; розробленню методики випробувань металокераміч. матеріалів на зношення й тертя. Вперше запропонував зміцнювальну технологію обробки пористих металокераміч. матеріалів за допомогою різання.

Завантажити статтю