Акція

А́КЦІЯ (від лат. actio — дія, до­звіл, ви­ступ; франц. action — цін­ний папір) — дія, вчинена всередині країни чи на між­народній арені для досягне­н­ня і виріше­н­ня конкретної політичної, дипломатичної, економічної та іншої мети. Поня­т­тя «А.» вживається також на по­значе­н­ня цін­них паперів.

Акція в значен­ні фінансовому — цін­ний папір, що засвідчує вкладе­н­ня особою коштів у статут. фонд акціонерного товариства, під­тверджує її членство у даному товаристві та право на дивіденд. А. випускаються без за­значе­н­ня терміну дії (обігу). Роз­різняють А. труд. колективу, під­приємств держ. власності, оренд. під­приємств, кооп. організацій, госп. т-в, комерц. банків та ін. організацій і установ різних форм власності. А. випускаються різної вартості (номіналу) й дають право власникові на отрима­н­ня прибутку (диві­денду) з прибутку, одержаного АТ, а також право участі в упр. товариством та роз­поділі майна в разі ліквідації остан­нього й загалом під­тверджують майнове право їх власника. Грош. сума, ви­значена в А., є її номінал. вартістю, а ціна, за якою А. продається на ринку цін­них паперів (фонд. біржі), — її курсом. Курс А. без­посередньо залежить від роз­міру диві­денду, який на неї нараховується, і від конʼюнктури ринку цін­них паперів, зокрема від величини від­соткових ставок (банків. від­сотка) в момент її реалізації, а також від багатьох інших чин­ників, що формують попит і пропозицію. А. випускаються імен­ні, на предʼявника, звичайні, привіле­йовані, засновницькі тощо. В Україні викори­ста­н­ня А. як особл. виду цін­них паперів регулюється Законом України від 1 січня 1992 «Про цінні папери і фондову біржу».

В. І. Міщенко

А. політична (А. п.) — дія або сукупність дій, що їх чинять різні субʼєкти сусп. від­носин, насамперед, політичних, для досягне­н­ня політ. мети. А. п. здійснюють політ. партії, громад. обʼ­єд­на­н­ня, рухи, окремі політ. діячі, владні структури. А. п., які організовує та проводить влада, як правило, мають пропагандист. характер. Прикладом такого роду А. є соц.-політ. заходи, які проводились у роки рад. влади. У той час А. п. приурочувались до певних політ. дат чи подій і мали демонструвати пере­ваги соц. способу життя, під­тримку рад. народом політ. керівництво КПРС і СРСР, єд­ність комуніст. партії та народу тощо. Мають різні форми вияву: від традиційних (демонстрації, мітинги, страйки, вуличні походи, парт. форуми) до радикальних (голодува­н­ня, самоспалюва­н­ня, демонстративне спалюва­н­ня речей, які символізують певних держ. чи політ. діячів тощо). За мас­штабами проведе­н­ня діляться на між­народні (напр., ті, які проводяться в рамках діяльності ООН, Ради Європи), загальнодержавні, регіональні. За терміном — на коротко- та довго­строкові. Остан­ні можуть виражатися у голодуван­ні, ви­ставлен­ні на тривалий час пікетів, облаштуван­ні намет. містечок, напр. у Києві 1990 під час голодува­н­ня студентів на Май­дані Незалежності та у 2000–01 в ході проведе­н­ня анти­президент. А., спричинених зникне­н­ням журналіста Г. Ґонґадзе та т. зв. касетним скандалом. А. п. можуть від­буватися у громад. місцях (площах, вулицях, адм. приміще­н­нях тощо), напр., у парт. протестах чл. парламенту, що не згідні з ріше­н­ням його керівництва чи більшості. Формами протесту є: від­мова голосувати, голодува­н­ня в залі засі­дань, блокува­н­ня входу та виходу до приміще­н­ня Парламенту, залу чи робочих кабінетів, блокува­н­ня мікрофона, влаштува­н­ня бійок тощо. А. п. може ставити найрізноманітніші політ. цілі: привернути увагу до певної політ., екон. чи соц. про­блеми, при­скорити її роз­вʼяза­н­ня; висловити протест проти політики влади загалом чи її конкрет. рішень (дій або без­діяльності); пропагувати певну політ. ідею, партію чи політ. діяча; захистити конкретні політ. сили, осіб, кон­ституц. права та свободи, домогтися забезпече­н­ня притягне­н­ня до встановл. законом від­повід­альності певних осіб, обʼєктив. і повного роз­слідува­н­ня певних фактів або навпаки — пере­шкодити йому. До кардинал. зав­дань, які можуть висувати організатори А. п., належать: зміна існуючої влади, скасува­н­ня окремих держ. чи політ. ін­ститутів, усуне­н­ня з посад окремих кер. держави. В історії України мали місце випадки, коли від­ставка кер. держави була результатом вимог учасників А. п. Це сталося 1990 з урядом, очолюваним В. Масолом, який від­правили у від­ставку на вимогу голодуючих студентів. Найчастіше А. п. проводяться в рамках певних політ. заходів, напр., у рамках вибор. кампанії. Водночас вони можуть бути реакцією на певні події у світі, країні, регіоні. Під­ставами для проведе­н­ня А. п. можуть бути загостре­н­ня соц.-політ. чи екон. ситуації в державі (мітинги, страйки, демонстрації, марші шахтарів, педагогів, медиків, військовослужбовців та ін. категорій насел. України у 90-х рр. 20 ст. були викликані хроніч. невиплатою заробіт. плати, низкою ін. соц.-екон. про­блем), ріше­н­ня органів держ. влади чи конкретних посад. осіб (приводом для числен­них політ. акцій з боку «чорнобильських» організацій стало прийня­т­тя законів та по­станов уряду, спрямов. на скасува­н­ня певних пільг для ліквідаторів Чорнобил. ката­строфи та по­страждалих від неї). Зміст та форма проведе­н­ня А. п., а також спосіб реагува­н­ня на них з боку влади є показником рівня демократії в країні, сутності влади та реал. стану справ із забезпече­н­ням осн. прав та свобод людини і громадянина. У країнах з усталеними формами демократ. правлі­н­ня А. п., як правило, від­значаються як толерант. характером дій учасників таких А., так і від­повід. реагува­н­ням на них з боку влади. А. п. у таких країнах від­буваються у цивілізованих формах, строго в межах закону з адекват. реагува­н­ням влади на вимоги учасників А. У країнах з низьким рівнем роз­витку демократії, зокрема т. зв. транзит. країнах, які характеризуються пере­ходом від одного су­спільно-екон. ладу до інших (напр., пост­радян. республіки, країни колиш. соц. табору), проведе­н­ня А. п., нерідко характеризується проголоше­н­ням радикал. вимог, різким проти­стоя­н­ням учасників А. та пред­ставників влади, викори­ста­н­ням насильства як з боку учасників, так і з боку владних структур для виріше­н­ня конфлікт. ситуацій, некерованим роз­витком подій з трагіч. наслідками для учасників А. та ін. осіб. Нед­опуще­н­ня або протиправне обмеже­н­ня А. п., за­стосува­н­ня сили, включаючи викори­ста­н­ня військових, для роз­гону учасників А., пере­слідува­н­ня їх з політ. міркувань, повне ігнорува­н­ня владою осн. вимог організаторів та учасників є свідче­н­ням панува­н­ня в державі авторитар. форми правлі­н­ня. Якщо в демократ. країнах А. п. є лише одним із багатьох закон­них і цивілізов. способів досягне­н­ня певної політ. мети, то в країнах без демократ. традицій вони, як правило, є одним з осн. дієвих засобів політ. боротьби, захисту осн. прав і свобод людини та громадянина, оскільки, на думку учасників А. п., правові форми виріше­н­ня конфлікт. ситуацій часто є малоефективні. Збільше­н­ня кількості та мас­штабності А. п. свідчить про пошире­н­ня політ., екон. та ін. соц. кризових явищ у су­спільстві і державі. Так, роз­пад СРСР упродовж кількох років су­проводжувався числен. і мас­штабними А. п.

М. І. Мельник

А. дипломатична (А. д.) — офіційний ви­ступ, дія або сукупність дій глави держави, уряду, ві­домства закордон. справ, дипломат. пред­ставництва, інших держ. органів зовн. зносин або офіц. осіб, що мають від­повід­ні повноваже­н­ня щодо ви­значених питань між­нар. від­носин з метою досягне­н­ня певних зовн.-політ. цілей, виріше­н­ня дипломат. зав­дань, роз­вʼяза­н­ня між­нар. про­блем дипломат. шляхом. А. д. може набувати різних форм, серед яких офіц. візити, особисті контакти, заяви, дипломат. акти (письмовий текст, що вручається або надсилається органами зовн. зносин однієї держави органам зовн. зносин ін. держави) тощо. За змістом А. д. може бути попередже­н­ням, пропозицією, протестом, пові­домле­н­ням тощо. Здійсне­н­ня А. д. від­бувається із урахува­н­ням особливостей порядку зносин з державами, що є обʼєктом А. д., з дотрима­н­ням правил дипломат. протоколу, принципів між­нар. ввічливості, які перед­бачають шану і повагу до всього, що символізує та пред­ставляє суверен­ну державу.

О. В. Балдинюк

Завантажити статтю