Комісія для видання пам’яток новітнього українського письменства Вуан

КОМІ́СІЯ ДЛЯ ВИДА́ННЯ ПА́МʼЯТОК НОВІ́ТНЬОГО УКРАЇ́НСЬКОГО ПИСЬМЕ́НСТВА ВУАН Засн. 1919. Голова — С. Єфремов, серед спів­роб. — П. Филипович (секр.), М. Зеров, А. Лобода, В. Петров, М. Плевако, П. Рулін, О. Дорошкевич, М. Мар­­ковський, В. Міяковський, М. Но­­вицький, спів­роб.-кор. — І. Айзеншток (Харків), А. Лебідь (Чер­­нігів), В. Щепотьєв (Полтава). 20 лютого 1920 С. Єфремов на засі­дан­ні Істор.-філол. від­ділу ви­­­ступив із доповід­дю про зав­да­н­ня і план роботи комісії, згід­­но з яким роз­починалася під­го­­товка академ. вид. творів І. Кот­­ляревського, що мало стати поч. «Академічної бібліотеки українських письмен­ників» за ред. С. Єфремова. У серії «Академіч­­на бібліотека…» заплановано видати твори Т. Шевченка, П. Гу­­лака-Артемовського, Л. Борови­­ковського, Є. Гребінки, О. Бодян­­ського, М. Максимовича, І. Срез­­невського, А. Метлинського, М. Костомарова, М. Шашкевича, Т. Падури, Б. Залеського, Па­­наса Мирного, Л. Глібова, Г. Квіт­­ки-Основʼяненка, М. Коцюбинського та ін. із біогр. ста­т­тями про автора та його творчість, порт­ретами, малюнками, факси­­міле текс­тів, роз­горнутими істор., літ. і мовними коментарями (фактично — ґрунт. наук. дослідж. укр. літ-ри у її істор. роз­витку). За перший рік праці комісія під­готувала до друку повне вид. творів І. Котляревського, однак через від­сутність паперу та друкарень не змогла його ви­­дати. У подальшому проведено під­готовчу роботу для вид. творів П. Гулака-Артемовського, роз­роблено заг. бібліо­графію укр. письменства 1-ї пол. 19 ст., роз­почато ви­вче­н­ня творчості П. Куліша і Т. Шевченка. Оскільки комісія не завжди мала можливість публікувати результати діяльності, їх оприлюднювали у формі публіч. доповід­ей на засі­­­да­н­нях Істор.-літ. товариства при ВУАН. 1923 для академ. вид. творів Т. Шевченка (т. 1–2 — поезії, 3 — листува­н­ня, 4 — щоден­ник, 5–6 — рос. повісті й поеми, 7 — малюнки, 8–10 — нові матеріали до біо­графії) створ. спец. під­комісію у складі С. Єфремова, М. Новицького, П. Филиповича. За ред. С. Єфремова, М. Нови­­цького, П. Филиповича на­друковано зб. «Шевченко та його доба» (т. 1, 1925; т. 2, 1926), С. Єфремова, О. Дорошкевича — «Пантелеймон Куліш» (1927), С. Єфремова — «Шевченко Т.: Повне зі­бра­н­ня творів» (т. 4, 1927; т. 3, 1929), С. Єфремова, М. Зерова, П. Филиповича — «Література» (вип. 1, 1928; усі — Київ). Результати архівно-пошук., дослідн., текс­тол., бібліогр. роботи також вміщували у «Збірниках історично-філологічного від­ділу» (зокрема опубл. біб­­ліогр. роз­відку В. Тарнавського «Г. Ф. Квітка-Основʼяненко», 1929, № 87), «Записках історич­­но-філологічного від­ділу ВУАН», ж. «Україна». Комісія брала участь в організації Ін­ституту Т. Шевченка у Харкові (нині Ін­ститут літ-ри НАНУ, Київ). 1931 пере­ведена до установ Соц.-екон. від­ділу ВУАН, 1934 припинила діяльність.

Завантажити статтю