Комп’ютерна арифметика
Визначення і загальна характеристика
КОМП’Ю́ТЕРНА АРИФМЕ́ТИКА — сукупність принципів і форм подання числової інформації, методів і алгоритмів виконання арифметичних операцій та обчислення елементарних функцій, що розглядаються на рівні внутрішньої структурної організації технічних засобів комп’ютерів і комп’ютерних систем (КіКС). К. а. є частиною обчислювальної математики, яка орієнтов. на логіч. рівень описання обчислюв. структур і процесів у них, і вивчає комп’ютерні аспекти теорії систем числення, комп’ютерно-орієнтов. алгоритми переводу чисел з однієї системи числення в ін., форми та способи комп’ютер. подання чисел, алгоритми виконання арифмет. операцій і обчислення елементар. функцій у КіКС. Алгоритми можуть подаватися у формі граф-схем і в термінах мікрооперацій, виконуваних комп’ютер. апарат. засобами. Мін. перелік осн. визначень і поняттєвих категорій у галузі інформатики й обчислювальної техніки, необхідних для вивчення цієї дисципліни, містить поняття інформації та одиниць її вимірювання, передачі інформації, алгоритму і його властивостей, букви, слова, алфавіту, кодування й декодування, дискрет. і неперерв. сигналів, арифмет. й логіч. операції, заг. принципів побудови і функціонування цифр. комп’ютерів і призначення їхніх осн. компонентів. Загалом інформатизація світ. співтоавриства, одним з осн. інструм. засобів якої є КіКС, належить до т. зв. суперпроблем, з вирішенням яких пов’язане існування людства на Землі в цивіліз. формах, його виживання та розвиток як біол. виду. Фахівці, які взаємодіють з КіКС мовами програмування високого рівня, складають категорію користувачів, фахівці з внутр. організації програмно-тех. комплексів КіКС — розробників. Як показує досвід, можна достатньо ефективно користуватися сучас. засобами інформатизації, зокрема й персонал. комп’ютерами, знаючи дуже мало про них. Підготовка ж розробників програмно-тех. засобів вимагає поглибленого вивчення поміж ін. й матем. і математиз. дисциплін, предметом яких є процеси та явища, що мають місце всередині КіКС (напр., у мікросхемах високого рівня інтеграції) і, звичайно, недоступні користувачеві для спостереження або керування ними. Розробники мають ґрунтовно володіти матем. теоріями та методами, користувачі можуть обмежитися досить заг. відомостями.