Комп’ютерна арифметика

КОМП’Ю́ТЕРНА АРИФМЕ́ТИКА – сукупність принципів і форм подання числової інформації, методів і алгоритмів виконання арифметичних операцій та обчислення елементарних функцій, що розглядаються на рівні внутрішньої структурної організації технічних засобів комп’ю­те­рів і комп’ютерних систем (КіКС). К. а. є частиною обчислювальної математики, яка орієнтов. на ло­гіч. рівень описання обчислюв. структур і процесів у них, і вивчає комп’ютерні аспекти теорії систем числення, комп’ю­тер­но-орієнтов. алгоритми переводу чисел з однієї системи числення в ін., форми та способи комп’ютер. подання чисел, алгоритми виконання арифмет. операцій і обчислення елементар. функцій у КіКС. Алгоритми можуть подаватися у формі граф-схем і в термінах мікрооперацій, виконуваних комп’ютер. апарат. засобами. Мін. перелік осн. визначень і поняттєвих категорій у галузі інформатики й обчислювальної техніки, необхідних для вивчення цієї дисципліни, містить поняття інформації та одиниць її вимірювання, передачі інформації, алгоритму і його властивостей, букви, слова, алфавіту, кодування й декодування, дискрет. і неперерв. сигналів, арифмет. й логіч. операції, заг. принципів побудови і функціонування цифр. ком­п’ю­терів і призначення їхніх осн. компонентів. Загалом інформатизація світ. співтоавриства, одним з осн. інструм. засобів якої є КіКС, належить до т. зв. супер­­проблем, з вирішенням яких по­в’язане існування людства на Землі в цивіліз. формах, його виживання та розвиток як біол. виду. Фахівці, які взаємодіють з КіКС мовами програмування високого рівня, складають категорію користувачів, фахівці з внутр. організації програмно-тех. комплексів КіКС – розробників. Як показує досвід, можна достатньо ефективно користуватися сучас. засобами інформатизації, зокрема й персонал. ком­п’ютерами, знаючи дуже мало про них. Підготовка ж розробників програмно-тех. засобів ви­магає поглибленого вивчення поміж ін. й матем. і математиз. дисциплін, предметом яких є процеси та явища, що мають місце всередині КіКС (напр., у мікросхемах високого рівня інтеграції) і, звичайно, недоступні користувачеві для спостережен­ня або керування ними. Роз­роб­ники мають ґрунтовно воло­діти матем. теоріями та методами, користувачі можуть обме­житися досить заг. відомостями.

Літ.: Ричардс Р. К. Арифметические операции на цифровых вычи­сли­тель­ных машинах / Пер. с англ. Москва, 1957; Карцев М. А. Арифметика цифро­вых ма­шин. Москва, 1969; Оранский А. М. Аппаратные методы в цифровой вычи­слительной технике. Минск, 1977; Рабинович З. Л., Раманаускас В. А. Ти­повые операции в вычислительных ма­шинах. К., 1980; Самофалов К. Г. и др. Прикладная теория цифровых автома­тов. К., 1987; Корнійчук В. І., Тарасенко В. П., Тарасенко-Клятченко О. В. Ос­нови комп’ютерної арифметики. К., 2007; 2011.

В. І. Горбачук

Рекомендована література

1. Ричардс Р. К. Арифметические операции на цифровых вычи­сли­тель­ных машинах / Пер. с англ. Москва, 1957;
   Google Scholar Internet
2. Карцев М. А. Арифметика цифро­вых ма­шин. Москва, 1969;
   Google Scholar Internet
3. Оранский А. М. Аппаратные методы в цифровой вычи­слительной технике. Минск, 1977;
   Google Scholar Internet
4. Рабинович З. Л., Раманаускас В. А. Ти­повые операции в вычислительных ма­шинах. К., 1980;
   Google Scholar Internet
5. Самофалов К. Г. и др. Прикладная теория цифровых автома­тов. К., 1987;
   Google Scholar Internet
6. Корнійчук В. І., Тарасенко В. П., Тарасенко-Клятченко О. В. Ос­нови комп’ютерної арифметики. К., 2007;
   Google Scholar Internet
7. 2011.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю