Інформатизація
ІНФОРМАТИЗА́ЦІЯ — процес створення високоорганізованого інформаційного суспільства в інформаційну епоху з подальшим його переходом у знання суспільство. І. охоплює усі сфери життєдіяльності людини: наук.-тех., екон., політ., культурну та сусп., — тобто створює єдиний інформ. простір. І. створює умови, які задовольняють потреби в необхідній інформації, її осн. ідея спрямов. на проникнення знань у життєдіяльність кожної людини. Пріоритет. напрямом І. є створення єдиних проблемно орієнтов. інформ. просторів як високоорганізов. інформ. структур, що забезпечують якісно нові технології функціонування суб’єктів і високий рівень їх інформ. обслуговування. Саме проблемно орієнтов. інформ. простори є необхід. умовою дотримання принципу єдності та цілісності інформ. середовища. Створення єдиного інформ. простору та інтеграція інформ. ресурсу є актуал. завданням І. і побудови інформ. суспільства в Україні. Завдяки І. досягають збалансованості й високодинаміч. темпів розвитку НТП, соц.-екон. відносин, твор. діяльності. Україна — одна із країн-засн. ідеї інформ. суспільства, а також один із лідерів Сх. Європи та країн СНД у постановці й формуванні оригін. стратегій вирішення важл. проблем І. суспільства. Перші роботи у цій галузі виконав В. Глушков 1963–65, виклавши концепцію вдосконалення упр. нар. госп-вом на базі комп’ютер. мереж та обчислюв. центрів колектив. користування. Практ. реалізація таких підходів на прикладі маш.-буд. галузі промисловості підтвердила їхню ефективність і перевагу у виконанні масштаб. вироб.-технол. програм. У перші 10-ліття незалежності України розроблено концепт. основи створення інформ. суспільства: 1993 прийнято Указ Президента України «Про державну політику І. України», розроблено Концепцію політики І. й осн. напрями Нац. програми І. України; 1994 КМ України затв. Концепцію та осн. напрями І.; 1995 розроблено й представлено у директивні органи проект Нац. програми І. України; 1998 ВР України прийняла Закон України «Про Концепцію і Нац. програму І.». Прогресивність укр. концепції і стратегії розвитку інформ. суспільства полягала в тому, що вона визначала знання та інформацію осн. ресурсами суспільства поряд з традиц. матеріал. ресурсами. Рушійною силою створення інформ. суспільства є основи Держ. регулювання процесами І. Побудова сучас. інформ. суспільства вимагає використання високих наукоємних інформ. технологій, якими є інтелект. інформ. технології, що базуються на застосуванні властивостей інтелекту людини і надають інформацію мовою та в образах, зручних для сприйняття. Інтелект. інформ. технології слід розглядати не лише як інструмент І. країни, а й прямий шлях до побудови інформ. суспільства знань, що стає середовищем функціонування та твор. розвитку інтелекту людини. Процеси І. відбуваються не ізольовано, не обмежуються нац. кордонами, для цього, як правило, широко використовують Інтернет, супутник. технології зв’язку, міжнар. стандарти організації та захисту інформації. Нац. комісія зі справ ЮНЕСКО в Україні здійснює взаємодію Нац. програми І. України з Міжуряд. програмою з І. ЮНЕСКО та ін. міжнар. організацій, що відкриває нові можливості інтелект. співробітництва з питань І., комунікації та освіти. З-поміж заг. програм створення інформ. суспільства особливе місце займають фундам. дослідж. та розробки, серед них: високодинаміч. комп’ютер. інформ. простір, розподілені глобал. системи, багатомовність, збереження та захист інформації, інформ.-комп’ютерна грамотність, гуманітарні та етичні проблеми.
Рекомендована література
- Глушков В. М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. Москва, 1975;
- Його ж. Основы безбумажной информатики. Москва, 1982;
- Гриценко В. І., Вовк М. І., Котова А. Б. Проблемно-орієнтовані інформаційні простори в глобальній моделі інформатизації // Наук.-тех. інформація. 2001. № 1–2;
- Вони ж. Введение в архитектонику информационного пространства. К., 2003;
- Сергієнко І. В. Інформатика та комп’ютерні технології. К., 2004;
- Гриценко В. И. Общество знаний: проблемы становления и развития // УСМ. 2004. № 4.
Завантажити статтю
