АЛЬПЕ́РН Данило Овсі­йович (02(14). 12. 1894, Харків — 23. 08. 1968, там само) — медик-патофізіолог. Доктор медичних наук (1921). Член-кореспондент АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки УРСР (1947). Закінчив Харківський університет (1917). У студентські роки за­ймався дослідже­н­нями в науковій лабораторії кафедри загальної патології під керівництвом професора О. Ре­прева; його працю від­значено золотою меда­л­лю. Від 1920 працював у Харківському медичному ін­ституті: асистент, старший асистент, доцент кафедри патологічної фізіології, від 1929 — професор і завідувач кафедри патологічної фізіології, одночасно в 1923–54 — завідувач від­ділу Українського науково-дослідного психоневрологічного ін­ституту, Харків; 1934–41 — завідувач від­ділу патофізіології Українського ін­ституту екс­периментальної медицини. Від­ряджений з науковою метою за кордон, де працював в Ін­ституті патології (Берлін), Ін­ституті фізіології (Кіль), Ін­ституті біо­хімії (Гайдельберґ), а також у лабораторіях і клініках університетів міст Ві­день та Кіль. Був головою харківського від­діле­н­ня Наукового товариства патофізіологів; почесний член Між­народного антиревматичного товариства і Арґентинської протиревматичної ліги. Основні напрями наукової діяльності: патофізіологія нервової системи і нейрогуморальної регуляції, патохімія запале­н­ня і патогенез алергічних реакцій; роль нервово-гуморальних факторів у патології тканин­ного обміну, запален­ні й алергії. Його під­ручник «Патологическая физиология» (1938) витримав 6 ви­дань російською мовою, пере­кладений українською, грузинською, болгарською, румунською, китайською, англійською і німецькою мовами.