А́ЛЬТМАН Петро Ізраїльович (16(29). 06. 1904, с. Івангород, нині Христинів. р-ну Черкас. обл. — серпень 1941, побл. с. Степанці Канів. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) — єврейський письмен­ник, літературо­знавець. Член СПУ. Писав мовою ідиш. Друкуватися почав 1924. Закін. Ін­ститут червоної професури (1937). У 1937–39 працював наук. секр. і ст. н. с. Ін­ституту укр. літ-ри АН УРСР, потім — Ін­ституту євр. культури. У перекл. українською мовою ви­йшли: кн. оповідань «Мішень сміється» (1931), повість «Позиції» (1934), роман «Юність» (1941; усі — Київ). Біогр. нарис «Т. Г. Шевченко» (К., 1939) від­знач. премією на ювілей. конкурсі. Був упорядником і ред. зб. статей і матеріалів «Шота Ру­ставелі» (К., 1938). Учасник 2-ї світової війни, загинув на фронті.