Алюмінієва промисловість

АЛЮМІ́НІЄВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь кольорової металургії, що виробляє напів­фабрикати (глинозем), алюміній і сплави на його основі, напів­провід­ники та інші види продукції. Сировиною для А. п. є боксити, нефелін-апатитові та алунітові руди, нефелінові концентрати. Як можливу сировину для А. п. ви­вчають каоліни, силіманітові сланці, лабрадорити. 

Основоположником А. п. ви­знано французького хіміка А. Сент-Клер-Девіля, який 1854 отримав хімічним способом металеві кульки і заснував перше під­приємство у м. Жавеле (Франція). Подальший роз­виток А. п. повʼязаний із вина­йде­н­ням на­прикінці 19 ст. електролітичного способу виробництва. 1903 у Франції роз­почато промислове виробництво алюмінію та його сплавів. 

В Україні А. п. роз­вивається від початку 30-х рр. 20 ст., коли 1933 у Запоріж­жі було створено Дні­провський алюмінієвий завод, нині Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (ЗАлК). Перший глинозем із низькосортних бокситів тут одержали 1934. У роки 2-ї світової війни та післявоєн­ний період (1941–56) виробництво зупинилось. 1964 на базі Просянівського родовища без­лужних алюмосилікатів пущено в дію єдиний у світовій практиці цех з виробництва алюмінієво-кремнієвих сплавів (силуміну) методом прямого від­новле­н­ня (алюмінію і кремнію) з руди, який успішно конкурував з синтетичним способом отрима­н­ня цих сплавів до 1997. 

Роз­витку А. п. сприяло створе­н­ня ефективних кон­струкцій електролізерів з верх­нім під­веде­н­ням струму та з попередньо випаленими анодами. Нині найбільшими виробниками алюмінію є США, Канада, Росія, Франція, Велика Британія, Бельгія, Китай, Корея. Алюміній і його сплави за обсягами виробництва та викори­ста­н­ня посідають перше місце серед кольорових металів і друге — після сплавів на основі заліза. Комплекс їхніх ефективних властивостей (невелика густина, корозійна стійкість, висока електро- й тепло­провід­ність, механічна міцність і пластичність та ін.) зумовив швидке зро­ста­н­ня виробництва й за­стосува­н­ня в різних галузях промисловості (насамперед авіа- і автомобілебудуван­ні, машинобудуван­ні, електротехнічній, хімічній, харчовій, будівельній). 

В Україні родовища сировини для А. п. є в Приазовʼї, Криму, на Закарпат­ті та в Українських Карпатах. Найбільшими виробниками глинозему в світі є Австралія, Індія, Індонезія, а також Ямайка, Сурінам, Ґвінея, Ґайяна, Бразилія, що лідирують серед екс­портерів бокситів. 

Станом на кінець 20 ст. в Україні є два потужні під­приємства А. п.: ЗАлК і Миколаївський глиноземний завод (МГЗ). До складу ЗАлК входить Глухівський кварцитовий карʼєр (Сумська обл.), де добувають 300–350 тис. т на рік вихідної сировини для виробництва кри­сталічного кремнію та алюмінієво-кремнієвих сплавів. ЗАлК виробляє з довізних бокситів глинозем (бл. 220 тис. т на рік), силумін, леговані алюмінієво-кремнієві сплави (бл. 95 тис. т), напів­провід­никовий кри­сталічний кремній, ливарні сплави (55 тис. т на рік), циліндричні зливки алюмінію, алюмінієво-цирконієву лігатуру, гідроксид алюмінію, ре­активний оксид ванадію, товари народного спожива­н­ня та іншу продукцію. Остан­нім часом ведуть роботу над рекон­струкцією основного виробництва. МГЗ потужністю 1 млн т глинозему на рік введено в дію 1980. Використовується імпорт­на сировина (боксити з Ґвінеї, Ямайки та ін.). МГЗ обслуговують Дні­про-Бузький морський порт (обсяг — 3,4 млн т бокситів) та водо­провід від Дні­пра до Миколаєва довжиною 7,3 км. 

1999 випуск глинозему в Україні досяг 1,2 млн т. Фактично весь глинозем, що виробляють в Україні, екс­портується пере­важно до Росії й Казах­стану, а звідти в Україну по­стачають готовий прокат і труби з алюмінієвих сплавів, щоправда, ця схема економічно не вигідна. Для створе­н­ня власного за­мкнутого циклу виробництва алюмінію роз­роблено і впроваджено державну науково-технічну про­граму «Алюміній», якою перед­бачено організацію випуску зливків і готової прокатного продукції з алюмінію в Україні. За цією про­грамою реконстру­йовано електролізний від­діл ЗАлК, здійснюють роботу з рекон­струкції основного виробництва МГЗ, роз­почато будівництво нового алюмінієвого заводу в Запорізькій обл., модернізують прокатне виробництво на деяких металургійних під­приємствах для випуску алюмінієвого прокату. 

На базі Бийганського алунітового родовища (Закарпатська обл.) заплановано будівництво Закарпатського глиноземного заводу. У надрах України є поклади й іншої аналогічної сировини, пер­спективної для промислового викори­ста­н­ня (алюмінієво-залізисті боксити Високопільського родовища, нефелінові породи Приазовʼя та ін.). Наукове забезпече­н­ня діяльності галузі здійснюють Український НДІ титану (Запоріж­жя), Ін­ститут загальної та неорганічної хімії НАНУ (Київ), а також понад 10 інших науково-дослідних і на­вчальних установ.

Завантажити статтю