АМАЛИ́ЦЬКИЙ Володимир Прохорович (01(13). 07. 1860, с. Старики, нині Коростен. р-ну Житомир. обл. — 15(28). 12. 1917, м. Кисловодськ, нині Ставропол. краю, РФ) — геолог і палеонтолог. Закін. С.-Петербур. університет (1883). Працював проф. університету у Варшаві (1890–94), від 1894 — Політех. ін­ституту (від 1908 — директор). Перші ґрунтовогеол. роз­відки провів разом зі своїм учителем В. Докучаєвим у Нижньогород. губ. Потім ви­вчав континент. від­клади на Пів­ночі європ. частини Росії. 1896 від­крив похова­н­ня великих плазунів і земноводних у континент. від­кладах долини р. Пн. Двіна. 1899– 1914 проводив там роз­копки, детально ви­вчив виявлені рослин­ні рештки й ви­значив геол. вік досліджуваної товщі як пермський. Палеонтол. колекція (скелети, черепи, окремі кістки), яку зібрав А., зберігається в Палеонтол. музеї РАН (Москва) і є однією з найбагатших та найкращих у світі колекцій давньої фауни хребетних. Для ви­вче­н­ня наук. спадщини А. при АН СРСР було створ. комісію, яка опублікувала опис його знахідок у спец. серії «Северо-Двинские ра­скопки проф. В. П. Амалицкого» (1921–31).