АНДРЕ́ЄВ Валентин Дмитрович (10. 10. 1935, с. Крюківка Тамбов. обл., РФ) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1973), професор (1992). Закін. Моск. ін­ститут кольор. металів і золота (1959). Працював на військ. під­приємствах (1959–66), від 1966 — в Ін­ституті надтвердих матеріалів АН УРСР (нині НАНУ): ст. н. с., в. о. зав. лаб., 1975–80 — зав. лаб., 1980– 96 — завідувач від­ділу, від 1996 — провід­ний науковий спів­робітник Осн. напрями наук. діяльності: ударно-хвильові процеси в твердому тілі, машинах і механізмах, динам. методи синтезу надтвердих матеріалів в ударних хвилях і в плазмі електрич. роз­рядів. Роз­робляв методи синтезува­н­ня алмазів за допомогою вибуху: одержа­н­ня алмазоподіб. плівок для інфрачервоної оптики і соняч. елементів; досліджував імпульсне спіка­н­ня надтвердих матеріалів; роз­робляв ударно-хвильові теорії пере­дава­н­ня енергії через свердлильний інструмент у породу і на основі цієї теорії працював над упровадже­н­ням методів роз­рахунку в практику створе­н­ня бур. техніки та інструменту.