АНДРЕ́ЄВ Веселин (Андреев Веселин; справж. — Андреев Георги Георгиев; 16. 11. 1918, м. Пирдоп, нині Среднегоріє Софій. округу — 11. 11. 1991, Софія) — болгарський письмен­ник. Нар. діяч культури Болгарії (1974). Закін. Софій. гімназію (1937). Навч. на юрид. факультеті Софій. університету (1938–41). Учасник антифашист. руху Опору (від 1941). Політкомісар 1-ї Софій. партизан. бригади «Чавдар» (1943– 44). Після визволе­н­ня країни А. активно включився у громад. й культурне життя. 1944–49 — гол. ред. г. «Народна войска», 1949–55 — г. «Литературен фронт». Секр. Спілки болгар. письмен­ників (1950–54). Уперше твори А. опубл. 1943 у г. «Българска реч». Спів­працював у журналах «Съвремен­ник», «Жар», «Хоровод», «Заря», «Дъга» та ін. періодиці лівого спрямува­н­ня 30-х — поч. 40-х рр., засвідчуючи толерантність до культур. традицій і заперечуючи сектантський фанатизм. Був ред. г. «Академик», де ви­ступив зі стат­тею «Тарас Шевченко» (5 травня 1939), присвяч. 125-річчю Т. Шевченка; 1940– 41 редагував г. «Средногорска мисъл». Ви­ступав як поет і прозаїк, есе­їст і мемуарист. У основі творів А. — героїзм болгар. партизан, морал.-етичні про­блеми сучас. життя, суперечність між ідеалами гуманізму й реал. дійсністю доби. Окремі вірші А. пере­клали П. Тичина, Д. Білоус, М. Нагнибіда, Ф. Скляр та ін. Боляче сприйнявши руйнува­н­ня комуніст. ілюзій, наклав на себе руки.