Андрієвський Ігор Михайлович

Визначення і загальна характеристика

АНДРІЄ́ВСЬКИЙ Ігор Михайлович (08. 06. 1959, Одеса) — скрипаль, диригент. Канд. мистецтво­знавства (1990). Народний артист України (2018). Лауреат Респ. конкурсу скрипалів ім. М. Лисенка (1988). Закін. Одес. (1982, кл. скрипки П. Меламед) і Київ. (1988, кл. симф. диригува­н­ня А. Власенка; асистентуру-стажува­н­ня; тоді ж і кл. скрипки О. Горохова) консерваторії. 1982–85 — в Одес. симф. оркестрі; від 1987 — викладач кафедри скрипки Нац. муз. академії України, від 1995 — керівник її камер. оркестру. Фундатор, соліст і гол. диригент Київ. камер. оркестру «Archi» (1991). Від 1999 — диригент ансамблю класич. музики ім. Б. Лятошинського при Нац. будинку орган. і камер. музики. 1995– 98 двічі на рік проводив майстер-класи з фаху «скрипка» у м. Краґуєвац (Югославія). Перший виконавець багатьох творів укр. композиторів, зокрема камер. опери О. Канерштейна «Готель коха­н­ня» (1994), симф. № 5 («Потаємні поклики») Є. Станковича (1995), концертів для фагота і гобоя з орке­стром Л. Колодуба (1997, 1998), концерту для гобоя з орке­стром С. Турнєєва (1995), «Транс­форму» (1995), «Langsam» (1998) В. Польової, «Кончерто ґрос­со» Ж. Колодуб (1998), струн. квартетів Ю. Іщенка (№ 7–9), Б. Стронька (1994, 1998), варіації для струн. квартету О. Дмитрука (1995), концерту для кларнета з орке­стром Б. Працюка (1998), «Канцонів» для двох скрипок І. Щербакова (1999) та ін. У репертуарі А. широко пред­ставлена світ. класика, зокрема твори Й.-С. Баха (6 Бранденбур. концертів, 1994; 3 партити і 3 сонати для скрипки соло; Меса сі-мінор, 1999), Й. Гайдна («Меса з часів війни», 1999), К. Орфа (сценічна кантата «Carmina Burana», 1999), В.-А. Моцарта («Реквієм», 1999), Дж. Перґолезі («Stabat Mater», 1999), Е. Ізаї (6 сонат для скрипки соло), Н. Паґаніні (24 ка­приси для скрипки соло, 1992) та ін. Здійснив кілька фондових записів творів укр. композиторів на радіо й телебачен­ні. Компакт-диск «Шість концертів Н. Паґаніні для скрипки з орке­стром» (соліст О. Горохов, 1996).

Г. В. Конькова

Завантажити статтю