АТРО́ЩЕНКО Василь Іванович (21. 06(03. 07). 1906, м. Юзівка, нині Донецьк — 16. 06. 1991, Харків) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1945), професор (1945), академік АН УРСР (1972). Герой Соц. Праці (1971). Державна премія СРСР (1969), премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1976). Заслужений діяч науки УРСР (1958). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. хім.-технол. ін­ститут (1931), у 1931–35 — асп., асист. цього ін­ституту. Працював на Донец. азотно-хім. заводі (1923–27); від 1935 — у Харків. хім.-технол. ін­ституті: асист., доцент, 1938–45 — завідувач кафедри технології неорганіч. речовин, 1945–49 — за­ступник директора; у 1950–61 — проректор з наукової роботи, 1961–86 — завідувач кафедри технології неорганіч. речовин Харків. політех. ін­ституту. Зробив вагомий внесок у роз­виток технологій звʼязаного азоту, зокрема технології виробництва азот. кислоти. Осн. напрям наук. робіт — ви­вче­н­ня кінетики хім. процесів, зокрема каталітичних. Важливими є дослідж. з окисле­н­ня аміаку контакт. методом; каталітич. окисле­н­ня суміші аміаку й метану; зменше­н­ня втрат платиноїд. каталізаторів у виробництві азот. та синил. кислот; адсорбції оксидів азоту роз­чинами лугів, азот. кислотою; водної адсорбції для одержа­н­ня азот. кислоти під атмо­сфер. та під­вищ. тиском; впливу технол. факторів на швидкість хім. процесів; з теор. основ хім. технології: масопереносу, оптимізації технол. режиму, моделюва­н­ня хім.-технол. процесів, конструюва­н­ня контакт. і адсорбц. апаратів.