Афанасьєв Василь Андрійович
АФАНА́СЬЄВ Василь Андрійович (01. 01. 1922, с. Копиченське, нині Федорово Кустанай. обл., Казахстан — 22. 07. 2002, Київ) — мистецтвознавець. Брат Є. Афанасьєва. Доктор мистецтвознавства (1985). Член НСХУ (1956). Державна премія УРСР (1971). Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. університет (1949). Працював н. с. ІМФЕ АН УРСР (1957–65 та 1974–87 — завідувач відділу образотвор. мистецтва). У 1965–74 — зав. ред. мистецтва Гол. редакції УРЕ АН УРСР. 1994–97 — викладав історію укр. мистецтвознавства в Укр. АМ. Брав участь у створенні «Історії українського мистецтва» (К., 1966–70, заст. гол. ред.), «Истории искусства народов СССР» (Москва, 1977– 82, т. 8–9), «Шевченківського словника» (К., 1976–77); автор числен. статей-довідок в УРЕ та ін. енциклопедіях. Досліджував історію укр. мистецтва кін. 19–20 ст., виступав як худож. критик. Праці А. відзначаються глибоким знанням матеріалу, введенням в наук. обіг нових фактів та імен, образ. мовою.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Киріак Костянтинович Костанді. К., 1955; Геннадий Александрович Ладыженский. Кострома, 1958; Майстри пензля. О., 1960; Товариство південноросійських художників. К., 1961; Петро Олександрович Нілус. К., 1963; Сергей Алексеевич Григорьев. Москва, 1967; Становлення соціалістичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. К., 1967; Риси сучасності. К., 1973; Українське радянське мистецтво 60–80-х років. К., 1984; Мистецтво і духовне збагачення суспільства. К., 1989 (співавтор); Федор Иванович Шмит. К., 1992; Товарищество южнорусских художников: Биобиблиогр. справоч. О., 2000 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
