АРХЕОЛОГІ́ЧНЕ ДАТУВА́­Н­НЯ — встановле­н­ня хронології памʼяток, що ви­значаються за археологічними даними. Поширені дві системи А. д.: абсолютна та від­носна. Абсолютну хронологію памʼяток ви­значають за точно датов. предметами (монети, печатки тощо), за аналогією з надійно датов. памʼятками, привʼязкою до точно датов. події. Абсолютні дати встановлюють за допомогою методів природничих наук — дендрохронол. (датува­н­ня за кільцями зрізів стовбурів дерев), радіовуглец. (датува­н­ня за роз­кладом радіо­актив. ізотопу С-14) та ін. Деякі памʼятки антич. та феод. періодів датують за писем. джерелами. Серед методів від­нос. датува­н­ня найпоширенішими є страти­графічний (послідовність заляга­н­ня культур. шарів) та типологічний (по­ступове вдосконале­н­ня близьких за матеріалом, формою та при­значе­н­ням типів артефактів).