КОНДІ́ЛЕНКО Іван Іванович (21. 05. 1919, с. Ве­лике Мішкове, нині Амвросіїв. р-ну Донец. обл. — 18. 10. 1993, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1967), член-кореспондент АНУ (1967). Медаль ім. С. Вавилова АН СРСР (1975). Депутат ВР УРСР 9-го склика­н­ня (1975–80). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1941), де й працював від 1946: завідувач кафедри екс­перим. фізики (1951–63) та каф. неліній. оптики (1963–81), водночас декан радіофіз. факультету (1963–72). Наук. до­слідж.: молекулярна спектро­скопія, квант. електроніка, фізи­ка твердого тіла. Фундатор укр. наук. школи зі спектро­скопії ком­бінац. роз­сіюва­н­ня світла. Одер­жав значе­н­ня абсолют. виходу комбінац. роз­сіюва­н­ня, Фермі-резонанс у спектрах цього роз­сіюва­н­ня, встановив конкуренцію компонент вимуш. комбінац. роз­сіюва­н­ня. На основі дослідж. створ. прилад для ди­станц. ви­значе­н­ня складу атмо­сфери (лі­­дар). Був головою правлі­н­ня товариства «Зна­н­ня» (Київ, 1970–78).