Ксаверівка

КСАВЕ́РІВКА  — село Васильківського району Київської області. Ксаверів. сільс. раді підпорядк. с. Ксаверівка Дру­га. Знаходиться на р. Протока (притока Росі, бас. Дніпра), за 55 км від Києва, за 21 км від райцентру та за 20 км від заліз­нич. ст. Устимівка. Площа 9,93 км². За переписом насел. 2001, у К. проживали 1282, Ксаверівці Другій — 225 осіб; нині — відповідно 1242 і 200; переважно українці. Через К. проходить автострада Київ–Одеса. Село заснував у 1780-х рр. корон. гетьман Ксаверій Браниць­кий і назвав його своїм ім’ям. Після 2-го поділу Польщі 1793 відійшло до Рос. імперії. 1797–1925 — село Київ. губ.; 1797–1919 — Васильків., 1919–23 — Білоцерків. пов. Від 1861 — волос. центр. На поч. 1860-х рр. мешкало 1117 осіб. Наприкінці 19 ст. тут було 404 двори. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У червні 1920 у К. остаточно встановлено більшовицьку. 1923 у К. проживали 2026 осіб. У тому ж році у складі Білоцерк. округи (існувала до 1930) з Ксаверів., Барахтин. і Мотовилів. (див. Мотовилівка) волостей утвор. Ксаверів. р-н (спочатку функції райцентру виконувало с. Мар’янівка, що нині входить до Васильків. р-ну, 1924—25 — Борова, нині смт Фастів. р-ну). 1925 Ксаверів. сільс. раду зараховано до Гребінків., 1963 — до Васильків. р-нів. Від 1932 — у складі Київ. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кіль­кість встановлених жертв — 212 осіб), зазнали сталін. репресій. У липні 1941 та листопаді–груд­ні 1943 побл. села проходила лінія фронту. Нім.-фашист. окупанти вивезли на примус. роботи до Німеччини 167 ксаверівців. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинуло 175 односельців. 1959 за проектом арх. В. Кравченка, Е. Грінгофа та інж. М. Кор­донського розпочато будівництво екс­пе­рим.-показ. села. За 2 р. у громад. центрі були споруджені Будинок культури на 500 місць, 2-поверх. будівлі сільс. ради з відділ. зв’язку й ощадбанку, прав­ління колгоспу, готель з їдальнею, універмаг, на окремих ділянках — дит. і мед. заклади, автобусна станція. Житл. забудову 1-ї черги становили 76 будинків мансард. типу на 3–4 кім­нати з присадиб. ділянками та 2-поверх. котеджі. Протягом на­ступ. 2-х р. були зведені ще бл. 100 житл. будинків.

У Ксаверів. сільс. Будинку культури досить часто виступали артисти київ., моск. і ленінгр. (нині С.-Пе­тербург) театрів. За сприяння художників В. Касіяна, К. Трохи­менка, М. Дерегуса, Т. Яблонської, М. Глущенка та ін. при ньо­му створ. картинну галерею, яка спочатку мала 71 живопис., 62 графіч. і 36 скульп­тур. творів. 1944 і 1959 село відвідав 1-й секр. ЦК КПРС і Голова РМ СРСР М. Хрущов, 1966 — перший космонавт Ю. Га­гарін. У різні роки побували також президент Демократ. Респ. В’єтнам Го Ши Мін, президент Індійської Респ. Р. Пр­асад, делегації низки країн. На поч. 1970-х рр. мешкало 2067 осіб. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; мед. амбулаторія. Діє реліг. гро­мада УПЦ КП. Встановлено па­м’ятники воїнам-визволителям і воїнам-односельцям, які заги­нули під час 2-ї світової війни, па­м’ят. знак жертвам голодомору 1932–33. Серед видат. уродженців — генетик, селекціонер П. Сить­ко, фахівець у галузі екології та безпеки життєдіяльності М. Стеб­люк, лікар-дерматовенеролог В. Степаненко; поет, публіцист, правозахисник Ю. Литвин, пись­менник Р. Чумак (автор поет. тв. «В Ксаверівці весна» та «Ксаверівка», які увійшли до зб. «Кра­пли­­на чистої любові», К., 1965); спі­­вак, засл. арт. України В. Тетеря.

Рекомендована література

1. Рубаник В. Молодість Ксаверівки. К., 1961;
   Google Scholar Internet
2. Балтянский М., Паси­шниченко Е. Расцветет ли Ксаверовка снова // Рабочая газ. 2007, 11 дек.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю