КСАВЕ́РІВКА — село Васильківського ра­йону Київської області. Ксаверівській сільській раді під­порядкована с. Ксаверівка Другага. Знаходиться на р. Протока (притока Росі), басейн Дніпра), за 55 км від Києва, за 21 км від райцентру та за 20 км від залізничної ст. Устимівка. Площа 9,93 км2. За пере­писом населе­н­ня 2001, у К. проживали 1282, Ксаверівці Другій — 225 осіб; нині — від­повід­но 1242 і 200; пере­важно українці. Через К. проходить автострада Київ–Одеса. Село заснував у 1780-х роках корон­ний геть­ман Ксаверій Браницький і на­звав його своїм імʼям. Після 2-го поділу Польщі 1793 ві­ді­йшло до Російської імперії. 1797–1925 — село Київської губернії; 1797–1919 — Васильківського, 1919–23 — Білоцерківського повіту. Від 1861 — волосний центр. На початку 1860-х років мешкало 1117 осіб. На­прикінці 19 ст. тут було 404 двори. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У червні 1920 у К. остаточно встановлено більшовицьку. 1923 у К. проживали 2026 осіб. У тому ж році у складі Білоцерківської округи (існувала до 1930) з Ксаверівської, Барахтинської і Мотовилівської (див. Мотовилівка) волостей утворено Ксаверівський р-н (спочатку функції райцентру виконувало с. Марʼянівка, що нині входить до Васильківського ра­йону, 1924—25 — Борова, нині смт Фастівського ра­йону). 1925 Ксаверівську сільську раду зараховано до Гребінківського, 1963 — до Васильківського ра­йонів. Від 1932 — у складі Київської обл. Жителі потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 212 осіб), за­знали сталінських ре­пресій. У липні 1941 та листопаді–грудні 1943 по­близу села проходила лінія фронту. Німецько-фашистські окупанти вивезли на примусові роботи до Німеч­чини 167 ксаверівців. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 175 односельців. 1959 за проектом архітектора В. Кравченка, Е. Грінгофа та інженера М. Кордонського роз­почато будівництво екс­периментально-показового села. За 2 р. у громадському центрі були споруджені Будинок культури на 500 місць, 2-поверхові будівлі сільської ради з від­діле­н­ням звʼязку й оща­дбанку, правлі­н­ня колгоспу, готель з їдальнею, універмаг, на окремих ділянках — дитячі і медичні заклади, автобусна станція. Житлову забудову 1-ї черги становили 76 будинків мансардного типу на 3–4 кімнати з присадибними ділянками та 2-поверхові котеджі. Протягом на­ступних 2-х р. були зведені ще близько 100 житлових будинків.

У Ксаверівському сільському Будинку культури досить часто ви­ступали артисти київських, московських і ленін­градських (нині Санкт-Петербург) театрів. За сприя­н­ня художників В. Касіяна, К. Трохименка, М. Дерегуса, Т. Яблонської, М. Глущенка та інших при ньому створено картин­ну галерею, яка спочатку мала 71 живописний, 62 графічні і 36 скульптурних творів. 1944 і 1959 село від­відав 1-й секретар ЦК КПРС і Голова РМ СРСР М. Хрущов, 1966 — перший космонавт Ю. Гагарін. У різні роки побували також президент Демократичної Республіки Вʼєтнам Го Ши Мін, президент Індійської Республіки Р. Прасад, делегації низки країн. На початку 1970-х років мешкало 2067 осіб. Нині у К. — загальноосвітня школа, дитсадок; Будинок культури, бібліотека; медична амбулаторія. Діє релігійна громада УПЦ КП. Встановлено памʼятники воїнам-визволителям і воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак жертвам голодомору 1932–33. Серед видатних уродженців — генетик, селекціонер П. Ситько, фахівець у галузі екології та без­пеки жит­тєдіяльності М. Стеблюк, лікар-дерматовенеролог В. Степаненко; поет, публіцист, правозахисник Ю. Литвин, письмен­ник Р. Чумак (автор поетичних творів «В Ксаверівці весна» та «Ксаверівка», які уві­йшли до збірки «Краплина чистої любові», К., 1965); спів­ак, заслужений артист України В. Тетеря.