КО́НЕСЬКИЙ Блаже (Конески Блаже; 19. 12. 1921, с. Небрегово по­близу м. При­леп, нині Македонія — 07. 12. 1993, Скопʼє) — македонський письмен­ник, критик, мово­знавець, пере­кладач. Професор (1957). Член СП СРСР (1968). Член-кореспондент Сербської, Словенської, Югословʼянської академій наук і мистецтв (1967–75). Державні та іноземні нагороди. Почесні члени Чиказького і Краківського університетів. Студіював славістику в Бел­ґрадському університеті (1939–41), закінчив Софійський університет (1944). Редактор літературного журналу «Нов ден» (1945–50) і наукового ча­­сопису «Македонски јазик» (1950–65; обидва — Скопʼє). 1958–63 — ректор Університету Скопʼє. 1961–64 — голова СП Македонії, Югославії. Друкувався від 1945. Віршовані збірки «Земјата и љубовта» (1948), «Везилка» (1955), «Стари и нови пес­­ни» (1979), «Чешмите» (1984), «Послание» (1987), «Црква» (1988), «Сеизмо­граф» (1989), «Небесна река» (1991), «Црн овен» (1993) — синтез традицій європейської поезії з фольклорними елементами, простоти стилю з філософською глибиною. У збірці новел «Лозje» (1955) осмислив національну історію та сучасність. Автор і редактор досліджень «Македонската литература во 19 век» (т. 1–2, 1950–52), «Граматика на македонскиот литературен јазик» (т. 1–2, 1952–54), «Историја на македонскиот јазик» (1961–66), «Речник на македонскиот јазик» (1961, кн. 1; 1965, кн. 2; 1966, кн. 3), «Јазикот на македонската народна поезија» (1988). Усі за­значені книги ви­дано у Скопʼє. Упорядник низки антологій народної македонської поетичної творчості. Пере­­кладав твори з інших мов, зокрема з української («Заповіт» Т. Шевченка, драму «Платон Кречет» О. Корнійчука) і російської (вірші М. Лермон­това, С. Єсеніна та ін.). Окремі твори К. пере­клали А. Лисенко, Р. Лубківський, З. Гончарук.