Коновалець Мирон Михайлович

КОНОВА́ЛЕЦЬ Мирон Михайлович (22. 07. 1894, с. Зашків, нині Жовків. р-ну Львів. обл. — 14. 10. 1980, м. Мюн­­хен, Німеччина) — громадсько-політичний і церковний діяч. Брат Є. Коновальця. Навч. у Ака­­дем. укр. гімназії у Львові, від 1913 — у Львів. університеті. Був секр. товариства «Сільс. господар», чл. товариства «Про­­світа». 1915 мобілізов. до австро-угор. війська. Брав активну участь у встановленні у Львові укр. влади в листопаді 1918. Відтоді — у складі УГА, зокрема очолював бюро у справах закупівлі продовольства. 1920 по­­вернувся до Галичини. За­арешт. польс. поліцією, після звіль­нен­ня закін. юрид. факультет Кар­­лового університету в Празі. 1926–39 — співроб. укр. видавництва І. Тиктора й спів­ред. г. «Новий час» у Львові. Спів­працював з УВО. На поч. 2-ї світової вій­ни — правн. референт Укр. центр. комітету в Кракові, згодом — на еміграції в Німеччині. Від 1946 — голова Спілки укр. журналістів на чужині, від 1955 — ради Укр. християн. руху. 1954–65 — гол. ред. тижневика «Християнський голос». Нагородж. ватикан. орденом Григорія Великого.

Рекомендована література

1. Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974;
   Google Scholar Internet
2. Помер Мирон Коновалець: Некролог // Укр. думка. 1980, 30 жовт.;
   Google Scholar Internet
3. Мотник Б. В. Родина Коновальців // Наук. зап. Львів. істор. музею. 2001. Вип.10;
   Google Scholar Internet
4. Дзьобан О. Коновалець Мирон Михайлович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004 Вип. 11.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю