КОНОВАЛЮ́К Федір Зотович (09(21). 03. 1890, с. Калівка Новоушиц. пов. Поділ. губ., нині с. Ягідне Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. — 20. 12. 1984, Київ) — живописець і графік. Член Асоц. художників Черво­ної України (1924), СХУ (1939). Навч. у Лавр. іконопис. майстер­ні (1903–09; в І. Їжакевича), Київ. худож. училищі (1911–15; викл. В. Менк, О. Мурашко), АМ у С.-Петербурзі (1915–17; майстерня В. Маковського), Київ. худож. ін­ституті (1925–27; викл. Ф. Кричевський). Під керівництвом І. Їжакевича 1906 брав участь у роз­писах церкви Всіх Святих, Борисогліб. та Покров. храмів у Києві, Спасо­преображенського — в Катеринославі (нині Дні­про­пет­ровськ). Працював від 1924 викл. кресле­н­ня і малюва­н­ня труд. шкіл, технікумів та ін­ститутів Києва. У творчості об­стоював традиції реаліст.-демократ. мистецтва. Створював пейзажі (серія олій. краєвидів Киє­ва та його око­лиць), портре­ти, темат. картини, книжк. ілюстрації, ікони. 1943 — художник рад. військ. шпиталю (м. Умань Київ., нині Черкас. обл.). Учасник мистецьких ви­ставок від 1911. Пер­сон. — у Києві (1955, 1966, 1982, 1987), Вологді (РФ, 1957). Після 2-ї світової вій­ни виконував ре­ставрац. роботи в музеях Києва і Канева (Черкас. обл.). В ос­тан. період творчості був схиль­ним до ім­пресіоніст. узагальне­н­ня па­­літри. У Літ.-мемор. му­­зеї Т. Шев­­ченка в Каневі ре­ставрував кар­тини, створив два порт­рети поета (один спільно з І. Їжакевичем). Окремі роботи зберігаються в Мемор. музеї К. (Київ), НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Вінн. ХМ, Яготин. крає­­знав. музеї (Київ. обл.).