Кононенко Віталій Олександрович
КОНОНЕ́НКО Віталій Олександрович (13. 08. 1935, м. Краматорськ Сталін., нині Донец. обл.) — живописець. Член НСХУ (1982). Закін. Харків. художнє училище (1955; викл. М. Сліпченко, П. Шигимага). На творчій роботі. Учасник міських, обл., всеукр. мистецьких виставок від 1969. Персон. — у Краматорську (1981, 1992, 1996, 2004), Донецьку (1996). У реаліст. стилі створює жанр. полотна, портрети, пейзажі, натюрморти. Від 1999 розписує храми Свято-Успен. Святогір. лаври (Донец. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Казка», «Після зміни» (обидва — 1961), «Польовий стан» (1970), «Наш дільничний» (1972), «Льотчик-снайпер капітан М. Козаков» (1973), «Викладач» (1975), «У нічний політ» (1976), «Хвилина мовчання», «Інструктаж» (обидва — 1977), «На південних рубежах» (1978), «П’ятдесят четверта весна (Автопортрет)» (1989), «Дорога до храму» (1990), «Сон» (1991), «Гея» (1992), «Оленочка» (1999), «Київ» (2010).
Фотоілюстрації
. 1989. Polotno, oliya.jpg "«П'ятдесят четверта весна (Автопортрет)». 1989. Полотно, олія")
Людина 