КОНОНЕ́НКО Наталія Олегівна (23. 02. 1946, м. Корнберґ, Німеч­чина) — фольк­лорист. Дочка Олега, онука Кос­тянтина Кононенків. Дійсний член УВАН (2000), НТШ в Америці (2000) та Канаді (2004). Закін. Гарвард. університет (1969), де 1976 здо­­була ступ. д-ра з тюрк. і словʼян. фольклору. Працювала в Університеті Вір­джинії (м. Шарлотсвіль, шт. Вір­­джинія): проф. словʼян. мов, літ-р і фольклору (1974–2004), водночас 1975–79 — за­ступник декана факультету гуманітар. дисциплін і точних наук, 1993–96 — голова Від­ділу словʼян. мов і літ. Від 2004 — професор кафедри укр. етно­графії ім. Ку­­лів, заст. завідувач кафедри укр. етно­графії і фольклору в Університеті Альберти (Канада). Голова словʼян. секції (2006–09). Голова Амер. асоц. укр. студій (1993–95). Здійснює фольклорист. екс­педиції в Украї­ні (Черкас., Київ., Черніг., Полтав. обл.) і Канаді. Збирає укр. думи, істор. пісні, балади, казки. Досліджує укр.-турец. фольклор­ні звʼязки. Авторка кн. «The Tur­kish Minstrel Tale Tradition» («Тра­­ди­­цій­­ні турецькі спів­ці», Нью-Йорк, 1990), «Ukrainian Minstrels: And the Blind Shall Sing» («Українські спів­ці: І сліпі за­співають», Нью-Йорк, 1998) та під­ручника «Slavic Folklore» («Словʼянський фольклор», Лондон, 2007). Ред. ж. «Фольклорика» (2006–12).